КРАДІЖКА В СТЕПУ

      Мешканець одного з недалеких від обласного центру села кілька днів
тому примчав у поліцію зі скаргою, що у нього поцупили велосипед. Правда,
до пуття він не зміг пояснити, чому свиснули практично у степу, де
потерпілий наче здійснював заміську велосипедну прогулянку. І угледівши
здаля вкриту неймовірно рожевим цвітом поляну, на якихось п”ять-сім
хвилин залишив на польовій дорозі свого двоколісного транспортного друга,
бо схотів побродити травами в бік тієї привабливої полянки. Вернувся –
велосипеда на місці катма. У поліції спершу відверто засумнівалися, що це
скарга матиме перспективу на успішне розкриття. Адже чоловік ще й ніби то
бачив чи то підозрілого дідуся, який ймовірно і украв велосипед, чи навіть
майже й зловив його на гарячому, але дідуган виявився не з лякливих і зміг
утекти. Позаяк мав на чому тікати.
Трохи дивні і плутані показання заявника, мабуть, і спонукали
поліціянтів взятися за цю справу. Цікавіть взяла, пояснили потім, верх: що та
як насправді ж сталося? І інтуїція їх не підвела. Скаржник приховав чи не
головне: подався він у степ зовсім не з метою подихати свіжим повітрям та
помилуватися цвітом полів і лук. А щоб наламати пару лантухів молоденьких
качанів кукурудзи. То не лише аби самому поїсти варених, а явно і на
продаж. Тільки от поле, на яке здійснив свій «наїзд», виявився під охороною.
Належало воно фермерському господарству, котре очолює жінка-фермерша.
Передбачлива і пильна, вона ж налагодила цілодобову охорону. Така от
напасть триває, каже, що багато хто й дотепер і приватні посіви сприймає за
колгоспні. В які наче можна ходити як на свої городи. Нашого бідолаху-
велосипедиста сторож і спіймав. Який добре затямив інструктаж власниці
поля: перерахував усі до єдиного виломлені початки, їх набралося рівно 80
штук. Підрахував, що по-базарній ціні це аж на 4 тисячі гривень – ну і склав
протокол.
Не встояв в одному – погодився відпустити спійманого, який залишав
свій велосипед під заставу. Бо ж, мовляв, з паспортом та тисячами гривень в
кишені у степ він не виїжджав. Зараз важко казати, як би скінчилася ця оказія,
якби «польовий грабіжник-шкідник» - це за визначенням сторожа – покірно
явився з повинною і відшкодуванням нанесеного збитку. Схитрувати
натомість неборака замислив – подався до правоохоронців з заявою
відомого уже вам змісту. Яким чином збирався обернути на свою користь
ситуацію, так і лишилося сповна не відомим. Бо навпаки тільки подвоїв він
свою провину. У поліції вирішили, що заслуговує покарання «адекватно
скоєному раз і вдруге».