Легендарній зв'язковій УПА Ользі Ільків виповнилося б 105 років
За матеріалами інтернет-видань
22.06.2025
124
Коли українців годували історіями про павліків морозових чи зой космодемʼянських, то воістину Героїчних постатей викреслювали з історії. Однією з таких видатних людей є Ольга Ільків, 105-ті уродини від народження якої ми відзначили 21 червня.
Протягом минулого місяця ви могли бачити це прізвище на моїй сторінці. Багато хто з вас був на концерті-пошанівці легендарної звʼязкової.
Софія Федина, народний депутат України, сторінка ФБ.
Але сьогодні я хочу розповісти, ЩО виокремлювало пані Ольгу, ЧОМУ вона заслуговує на ПОШАНУ, ПОВАГУ, нашу ОБІЗНАНІСТЬ та особливе місце в комірці історичної памʼяті свого народу.
ЮністьОльга Ільків від дитинства усвідомлювала свою українськість. Життєві обставини склались так, що вона зі Стрия вимушена була поїхати до Варшави на навчання, але не хотіла ополячуватись. Потім був Перемишль, де вона брала приватні уроки у соратників Симона Петлюри. Там у Перемишлі вступає в Пласт, а членкинею ОУН стає в історичний день 30 червня 1941 року, коли у Львові проголошують акт відновлення української держави. Тоді, у 21-річному віці, вона мала їхати на Житомирщину розбудувати осередок ОУН, але у звʼязку з арештами очільників організації та новою окупацією змінюється план, і Ольга йде працювати на залізницю, де усе одно проводить організаційну та ідеологічну роботу, первинні організації українських націоналістів!
СімʼяУ 1943 році взяла шлюб з молодим парубком Володимиром Ликом, який був крайовим очільником Стрийської ОУН.
11 липня 1946 року разом з переходом в Підпілля народилась донька. А у 1948-му – син, якого батько так ніколи і не побачив, бо загинув у нерівному бою...
Забігаючи наперед скажу, що одне з найстрашнішого під час її арешту була звістка про те, що дітей забирають до дитячого будинку, змінюють імена і забирають прізвища. Тобто окупант як зараз , так і тоді — діяв на знищення роду, викорінення українців. Важливо розуміти, що діти політвʼязнів, здані в дитбудинок, не належали вже батькам, і якщо таку дитину усиновлювали, то матері не казали ані де дитина, ані чи взагалі дитина жива. І тільки Боже провидіння, як згадує Ольга Ільків, допомогло їй добитись від слідчого, під яким прізвищем перебувають діти у інтернаті. А потім, де б вона не була при відбування терміну – всюди на стінках писала, що: «Хто зі Львова знайте - діти Ольги Ільків перебувають у дитбудинку під імʼям Бойко». Її син дізнавався про життя матері по іноземному радіо – там казали, що лише чотири жінки в СРСР відмовились покаятись і залишились за гратами. Серед них було імʼя Ольги Ільків...
Наступного разу мати побачиться з дітьми після виходу з тюрми – аж через 14 років.
ПідпілляІз 1945 року Ольга Ільків — у підпіллі, працювала в жіночій мережі ОУН. 1946 року в селі Конюхів Стрийського району народила доньку Звениславу. Невдовзі Ользі запропонували роботу — поїхати в Княгиничі Рогатинського району і утримувати мешкання для одного чоловіка. Ним виявився Роман Шухевич – головнокомандувач УПА. Шухевич керував підпіллям, багато читав, допомагав жінкам по господарству, викладав англійську, робив зарядку і колихав маленьку Дзвінку на руках. Командира там переховували цілий рік. За легендою, там жили лише жінки-кравчині і, на перший погляд, вели звичайне життя з маленькою дитиною.
Але за закритими фіранками все було інакше – у кожної були фіктивні документи, кодові імена і паролі на випадок загрози. У домі був таємний бункер під підлогою, ще один сховок для Шухевича був за стіною. Вночі до них приходили охоронці і зв'язкові. Ольга їздила до сусідніх сіл по продукти і виконувала завдання Шухевича – отримувала гроші, передавала записки й організовували інші конспіративні квартири.
Потім через схоплення іншої звʼязкової з цього помешкання – заради безпеки – сховок довелось змінити і так Ольга з новою біографією опинилася в іншому селі, де знову вдавала з себе кравчиню і там же народилася її друга дитина – син Влодзьо.
Затримання, арешт та тюрмаУ 1950 році командування ОУН вирішило відправити Ольгу на схід, на таємну і дуже далекоглядну місію - створення ОУН на Донеччині. Жінка погодилась. Але коли прийшла попрощатись з коліжанками, то потрапила у пастку: агентом був двірник, який виказав нквдистам, що Ольга Ільків прийде. Як згадує Ольга: «Я вміла оминути біду і заплутати слід за собою, але в той фатальний день щось пішло не так. Відчула, що за мною стежать. На мене напали й обшукали на наявність зброї. І була в мене ще одна дуже важлива адреса підпільної квартири, яку я не знищила. То я її під язик сховала». Фактично опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала друге.
Після затримання Ольгу повезли до в'язниці на Лонцького, де почалися тортури, бо Ольга відмовилась співпрацювати зі слідством.
Після двох років слідства її було засуджено до 25 років тюрми. Кожної ночі в засланні думала, що помре. Таку ціну платила людина за бажання жити у власній державі... Після смерті Сталіна у Ольги Ільків була можливість покаятись і вийти з тюрми, але вона цього не зробила, тому відсиділа аж до 1964 року.
Вихід на волю та життя під час незалежностіВийшовши на волю, працювала різноробочою, якимось чином отримала 11 квадратів для життя з дітьми. Пізніше працювала у музеї. Зі здобуттям Україною незалежності займалась активною громадською діяльністю. Була учасницею багатьох наукових та виховних заходів, присвячених Визвольним змаганням українців. У 1995-2000 роках була заступницею голови Всеукраїнської ліги українських жінок.
ТворчістьОльга Ільків мала дуже добре серце, ніжний голос та неабиякий талант до поезії.
Є авторкою "Повстанського танго", музику до якого написала її подруга. при інших історичних та життєвих обставинах можливо стала би композиторкою...
Що ми можемо підсумувати про шлях цієї Великої жінки? Її мама була увʼязнена, як і сестра. Її родинне майно забрали і заселили туди окупантів. Її чоловіка вбили, бо він захищав свою державу. Від неї забрали дітей, які зростали без неї і яких тільки дивом вдалось знайти. Її саму тримали 14 років у тюрмі.
Але вона ніколи не "покаялась" перед тими, хто Україну залив кровʼю. Життя невтомної та правдивої Ольги Ільків показує, як можна пройти через страшні випробування, але залишитись собою, залишитись українкою та однією з найбільш гідних представниць своєї епохи. Вічна памʼять та шана.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ