московія - територія тюремного болю і паралітичного жаху, - Марія Берлінська
За матеріалами інтернет-видань
14.05.2025
122
На відео двоє російських солдатів в ямі. По пояс голі. Покарані, за втечу з позицій. Зверху приходить третій, знімає їх на телефон і говорить:
- Ну что, набегались? Кама сказал, что кто другого зах...ит здесь, тот и выйдет с этой ями.
- Как ми будем е....ться? - питає один з солдатів
- Руками, ногами.
Марія Берлінська, директор "Центру підтримки аеророзвідки", сторінка ФБ.
За кілька секунд вони починають один одного бити, душити. Один починає битись в конвульсіях, голос над ямою коментує вбивство на камеру. Відео триває кілька хвилин. Повністю є в моєму ТГ, не виставляю, бо фейсбук таке не пропустить.
В кінці один з них душить іншого, до скону, голими руками. Того, з ким днями сидів в одній ямі. Щоб вилізти.
Таких відео сотні. За кадром десятки тисяч. росіяни обнуляють своїх же пачками, пострілом в голову, закопуючи заживо в ямах, давлять тіла танками. Без суду і слідства.
В дитинстві я доволі багато вивчала російську культуру. Салтыков-Щедрин і Грибоедов, Тютчев і Некрасов, Чехов і Толстой, Набоков і Бродский.
Десь у свої 11-12 я захопилась дореволюційним Горьким, деякі повісті пам'ятаю й досі. Наприклад “Бывшие люди”.
російська культура, це Цвєтаєва з Єсєніним в петлі, це Маяковський з кулею в голові, Мандельштам, згноєний в таборах, обпльований в алкоугарі Лєтов. І над всім цим Раскольніков з сокирою, дорубує все живе навколо. Во ім'я Христа розколює черепи.
І раннього Тарковського, і пізнього Висоцького.
росія пожирає все добре, що в ній пробивається, давить і гноїть в Колимських таборах. Розстрілює по нічних лісах, а голі трупи скидає в братські могили.
“Ісконно злобная хтонь, тьма звенящая” пхає маньячний член мусора з “Груз 200” в прив'язану жертву. І трахає її перед роздутим трупом нареченого.
росія це диявольщина Дзержинського і Грозного, через достоєвщину фільмів Балабанова.
Я знаю, що таке росія. Знаю принаймні краще від більшості росіян, які прийшли на мою землю.
Молоде покоління українців вже й не тямлять до пуття, що це за територія тюремного болю і паралітичного жаху.
Вони знають щось за уривками стендапів, пісень, комедій. Якийсь шматок з продуктів російського шоубізнесу.
Але навіть не підозроюють, що за цією тонкою штукатуркою веселих шоу з Ургантом, і веселого репчика замаскована глибинна росія.
Сєрмяжний, скрєпний монстр. Хрущовка, водка, 48 ножових, 6 зарізаних, 3 згвалтованих пляшкою з осколками. Це звичайна, щоденна статистика кожного маленького московитського містечка. Приблизно так, приблизно всюди. І мільйони зеків теперішніх чи бувших. І сотні тисяч затортурованих, до скону. Довго, повільно, зі збоченою насолодою серійних гвалтівників.
Я двічі була в росії до війни. Все бачила у живі очі. Після 2014 року я знаю, що таке росіяни, іще краще.
І я не знаю, як пояснити своєму народу, яке тотально-інфернальне зло йде на нас.
І що це тільки початок. Я дивлюся на наших людей, і бачу, що велика частина просто добрі, наївні, сердечні люди. Іноді прості і безпосередні, немов діти. Як знайти слова, щоб пояснити, що таке древнє, абсолютне зло? Яке прокинулось, і з демонічним, зловтішним реготом іде на нас, із глибини тисячоліть?
Як пояснити, що це можливо в такому комфортному світі, уберів, нетфліксів і лате?
Я не знаю. Але кожного разу, коли бачу, як мої любі українці гризуться за якусь дурню, коли амбіції і образи обнуляють допомогу фронту, коли час спускається в пісок пустими розмовами, чатами, рілсами - я хочу знайти правильні слова.
Сказати - рідні мої, ви навіть не уявляєте, які ми зараз щасливі. Ми на свободі, і в нас ще є час, щоб втримати ситуацію. Щоб в нас був цей час - хтось прямо зараз віддає життя.
Які ми щасливі, поки нас не тортурують по ямах. Поки наших дітей не гвалтує, в нас на очах, п'яний російський маньяк. Тож давайте любити і пробачати, бо нас все менше. А зла все більше.
Відкиньмо образи, і будемо просто ще більше працювати. Нам треба зрозуміти, що до нас мільйонними легіонами проривається тотальне, абсолютне, диявольське зло.
Війна тільки починається, навіть якщо на якийсь час її назвуть “перемир’я”.
А ми найстарший дорослий в кімнаті цього світу.
***
Тут пишу більше. Якщо не любите жорсткий реалізм - ні в якому разі не підписуйтесь.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ