Президент України Володимир Зеленський ініціював зустріч із представниками аграрного сектору, присвячену проблемам галузі та пошуку рішень для підтримки українських виробників. До участі долучилися галузеві асоціації, спілки та об’єднання, зокрема голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник. Про це повідомляє пресслужба ВКФ.
Іван Слободяник озвучив ключові проблеми на які звертає увагу ВКФ.
Перша проблема полягає у тому, що через мобілізацію агросектор втратив значну частину механізаторів, а ті, хто залишився, не мають права керувати важкою технікою.
“Величезна кількість трактористів і комбайнерів мобілізовано, зараз воюють на фронті. Відповідно, є питання, як довезти і зібрати врожай. І ми тут знайшли спільну мову з Міністерством аграрної політики, з Мінекономіки, з Прем’єр-міністром, що з іншими категоріями прав можна буде керувати в полі”, – зазначив Іван Слободяник.
У квітні 2026 року, після зустрічі агробізнесу з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко та звернення ВКФ до Держспоживслужби щодо змін до постанови Кабінету Міністрів від 02.04.1994 № 217, уряд скасував вимогу щодо трирічного стажу для отримання дозволу на керування сільгосптехнікою. У травні Мінекономіки підтвердило, що зміни внесено також у частині допуску до керування без категорії, щоправда, без права виїзду на проїжджу частину.
“Але залишається проблема, як цю техніку довезти з бази на поле. Міністерство внутрішніх справ категорично висловлювалось проти. Тому прохання все-таки підтримати, щоб ми спростили цей процес, щоб водії з тими категоріями, які наявні серед тих людей, що залишились працювати, могли також керувати цією технікою на дорогах від бази до поля, не тільки в полі”, – наголосив Іван Слободяник.
Тобто спрощений порядок формально існує, але скористатися ним на практиці неможливо: люди, які отримали право керування, не можуть ані доставити техніку до поля, ані повернути її назад, ані вивезти зібраний урожай.
ВКФ наполягає запровадити тимчасовий спрощений порядок допуску до керування важкою сільськогосподарською технікою, який реально працюватиме, зокрема на дорогах загального користування, щоб забезпечити своєчасне проведення жнив пізніх зернових культур.
Ще одне проблемне питання виникає через вагові обмеження на дорогах місцевого значення. Норми там залишилися ще з радянських часів і не відповідають ані сучасній техніці, ані реальному стану самих доріг.
“У нас є прекрасні дороги національного значення, побудовані під час Великого будівництва, і ми абсолютно приймаємо ту тонажність, яка зараз є, а саме 21-24 тонни. Ми її дотримуємося, і це все правильно. Але є проблема тонажності доріг місцевого значення, тому що там залишилися норми, які встановлювалися ще за часів Радянського Союзу, під «Зіли». І вони дуже часто можуть бути обмежені 5, 10, 12 тоннами”, – пояснив Іван Слободяник.
Як наслідок вантажівки з урожаєм доводиться недовантажувати або організовувати перевезення меншими партіями. Це прямі й часто економічно необґрунтовані витрати, особливо коли обмеження діє лише на короткій ділянці маршруту, а перебудовувати логістику доводиться цілком.
ВКФ пропонує заздалегідь погоджувати з органами місцевої влади перелік маршрутів і доріг, якими агровиробники перевозять продукцію. Під час проєктування, реконструкції та визначення режиму експлуатації таких доріг доцільно одразу закладати навантаження, достатнє для руху транспорту в межах граничних вагових параметрів.
Третє – морська логістика. Навіть за налагодженого внутрішнього перевезення весь експорт врешті впирається у морський коридор, а вартість страхування міжнародних вантажів сьогодні з’їдає значну частину ціни врожаю.
“Скільки б ми не довезли до наших внутрішніх елеваторів, без великої води в нас нічого не відбудеться, тому ми залежні теж від логістики морської. Якщо є можливість також підтримати тих, хто працює з великою водою, по страхуванню міжнародних вантажів – це сьогодні ключове, що з’їдає вартість врожаю в логістиці. Це було б дуже корисним для нашого експорту”, – підсумував Іван Слободяник.
Також під час зустрічі обговорили фінансування галузі, зокрема кредитування під заставу зерна, пільгові кредити для малих і середніх господарств, продовження термінів дії програми “Доступні кредити 5-7-9%” та доступ до державних гарантій для тих, хто мав прострочення через форс-мажор із блокуванням логістики. Піднімали питання послаблення норм обліку робочого часу водіїв, пріоритизації експорту продукції з доданою вартістю на прикордонних переходах і в портах, продовження дії механізму страхування суден на 2027 рік та призупинення перевірок бізнесу контролюючими органами на період війни.
Всеукраїнський конгрес фермерів продовжує роботу над усіма трьома напрямами та відстежуватиме, як ухвалені на зустрічі домовленості реалізуються на практиці, щоб аграрії могли вчасно зібрати, довезти та експортувати врожай.