Нам теж буває страшно, але ми знаємо заради чого туди йдемо - рятувальник з міста Шахтарське

Головне Управління ДСНС України у Дніпропетровській області поділилося історією свого співробітника -    командира відділення пожежного підрозділу у місті Шахтарське Вадима Курило. 

Про це повідомляється у прес-релізі на сайті відомства.  

Службу в ДСНС Вадим Курило розпочав у 2019 році, обравши професію за покликанням і почуттям обов’язку.

«Я прийшов у цю професію, бо хотів бути частиною команди професіоналів і робити справу, яка дійсно потрібна людям», — зазначає рятувальник.

Під час війни надзвичайники їдуть туди, звідки інші намагаються виїхати у безпечне місце. Вони рятують людей, розбирають завали, евакуюють постраждалих і допомагають тим, хто опинився в біді.

Один із таких випадків стався у червні цього року після ворожої атаки безпілотником. Загорілося місцеве училище. Рятувальники працювали під постійною загрозою повторного удару.

Вадим піднявся драбиною на покрівлю, щоб приборкати полум’я. Та раптом почув наближення ворожого дрона.

«Я буквально за секунди спустився вниз і знайшов місце, де можна було сховатися. Щойно я це зробив, одразу почув вибух. Повторний удар стався саме там, де кілька секунд тому я намагався гасити пожежу. Сказати, що було страшно, — це нічого не сказати. Перед очима промайнуло все життя», — згадує Вадим.

Коли небезпека минула, рятувальники повернулися до роботи та ліквідували пожежу.

Страх нікуди не зникає. Але поруч із ним залишається відповідальність перед людьми, які потребують допомоги. Саме вона змушує рятувальників знову й знову їхати туди, де на них чекають.

За мужність і самовідданість під час виконання службового обов’язку Вадима Курила відзначено нагрудним знаком «За відвагу в надзвичайній ситуації».

Найбільший стимул для Вадима — його родина, заради якої він щодня повертається додому.

«Я хочу повернутися до них живим і здоровим. Саме думка про близьких допомагає триматися у найважчі моменти, не опускати руки й виконувати свою роботу до кінця. Розуміння того, що вдома на мене чекають, дає сили рухатися далі», — ділиться рятувальник.

Для Вадима служба — не просто професія. Це відповідальність за життя людей і готовність допомагати, незважаючи на небезпеку.

«Поки є ті, кому потрібна допомога, ми будемо їхати й робити свою справу. Україна вистоїть, а ми будемо робити все, щоб наблизити цей день», — говорить Вадим.