Нащо країні, яка воює, ярусне озеленення і терапевтичні сади?

      Не так давно я написала пост в Facebook про відновлення України після війни і про те, за якими принципами це має відбуватися. Пост несподівано викликав досить широкий резонанс. Коментатори ділились своїм баченням і багато писали про екологію, про екоурбаністику і про "зелені рішення", які мають бути в основі стратегії відбудови, порівнюючи це з рішеннями, які давно стали звичайними для ряду європейських країн.

     Ми всі маємо плани на те, що будемо робити після війни. Але вже зараз зрозуміле одне: після війни у кожного із нас буде багато роботи. Найважливіша – відбудова країни.

       Як і за якими принципами ми вибудовуватимемо, відновлюватимемо, створюватимемо Україну заново – це найважливіше стратегічне питання зараз. Чий досвід для нас важливий? Яких принципів маємо дотримуватися? Які підходи актуальні? Які країни можуть бути прикладом? Європейські? Азійські? Південно- чи Північноамериканські?

Звісно, можна сказати, що спочатку треба закінчити бойові дії, а вже потім планувати і фантазувати. Бо і справді повну картину ми матимемо після закінчення бойових дій.

       Але, цитуючи фразу, яку приписують Черчиллю: "навіщо нам воювати, якщо ми не підтримаємо нашу культуру", проведу паралель і скажу – країна воює, щоб бути вільною, цивілізованою, комфортною і розвиненою.

І я дуже хочу, щоб ми відбудовувались не так, як зараз в Європі, Сингапурі чи у Гонконзі. Я би хотіла, щоб ми відбудовувались крутіше і сучасніше – так, як в тих країнах може бути через 10-15 років.

       Буду говорити про природоорієнтовані рішення. Це визначення означає стале управління та використання природи для подолання суспільних викликів. А виклики ці стосуються пом'якшення наслідків зміни клімату, збереження біорізноманіття, покращення благополуччя та здоров'я людей.

      Погоджуюся, що звучить досить футуристично. Зміна клімату? Невже це аж така актуальна тема для країни, яка має щонайменше 3 мільйони гектарів випаленого лісу, бо там ішли бойові дії?! Біорізноманіття? Та у нас пожежі були майже на 40 нафтобазах! Благополуччя людей? Яким чином, якщо ми маємо одні із найбільших в Європі мінні поля?!

        От саме тому, що нам доведеться не лише долати наслідки бойових дій, а і створювати нове і сучасне з нуля, тема природоорієнтованих рішень стає наріжною і важливою.

Громадяни, державна влада, бізнес мають знати про зелені рішення в містах і починати їх втілювати в життя. Бо кожний із нас має право жити у здоровому середовищі, а не дихати забрудненим повітрям та "милуватися" сірими стінами сусідніх будинків.

    Повторюсь. Розуміючи всі виклики військового часу, ми повинні і маємо проєктувати своє майбутнє. До війни Україна посідала 8 місце в Європі за рівнем забруднення повітря. Це з дослідження 2018 року, яке проводило UNDP. Третина населення має хвороби органів дихання. Враховуючи бойові дії і їхній вплив на екологію, ці цифри, скоріше за все, є ще сумнішими.

       Загальна площа зелених насаджень у наших містах – менше 1 відсотка площі країни! І це ДО війни! Зрозуміло, що зараз, через знищення інфраструктури, цей відсоток став ще меншим.

Наша країна має понад 6 000 сміттєзвалищ і четверта частина не відповідає нормам безпеки. Розчищення деокупованих територій передбачає, що логічно, створення нових сміттєзвалищ та розширення існуючих. І необхідність швидко вивозити сміття, в тому числі і небезпечне, не дуже сприяє дотриманню безпекових норм. На жаль.

     Ще наведу такий приклад. Він з часів Першої світової війни. У 2011 році науковці провели дослідження ґрунтів довкола бельгійського містечка Іпр – одного з головних полів бою часів Першої світової. І тоді встановили, що вміст важких металів у ґрунтах, навіть через 90 років після їх забруднення, все ще перевищує норму.

        Наслідки війни відгукуватимуться довго. Тому актуалізація природоорієнтованих рішень надзвичайно важлива у нинішніх умовах. "Творити майбутнє, а не відновлювати минуле" – так звучить основне повідомлення від Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).

Ця тема має зараз бути на радарах тих, хто у містах і селищах займається процесами управління. Злочини проти довкілля не помітні одразу. Але вони даватимуть про себе знати довгі роки. Звичайні речі стають важливими, коли нас їх позбавляють. Що, власне, і відбувається зараз.

         Прикладами природоорієнтованих рішень у містах є зелені дахи або стіни, які регулюють вплив високих температур, затримують дощові води, зменшують забруднення та поглинають вуглекислий газ, збільшуючи біорізноманіття.

      Зелений дах свого часу створили на Віллі Олімпія у Дніпрі. Озеленили легким органічним субстратом завтовшки в 1 метр, що дозволяло заощаджувати на внутрішніх ресурсах та опаленні.

Кияни на розі вулиць Волоської та Спаської створили Самосад. Раніше там був склад будівельного сміття. В Самосаду висадили квіти, овочі, посадили дерева. Конструкції саду зроблені з вторинної сировини – з піддонів і порожніх упаковок. Підключили розумне LED освітлення, що працює від сонця, встановили контейнери для сортування сміття, зібрали велосипедну парковку, змонтували сцену для подій.

До речі, якщо хтось із вас має площу на даху чи терасу, можете спробувати втілите "зелене" рішення – невеличкий город, дощовий садочок, або, що найлегше, годівницю для пташок.

У німецькому Штутгарті з 1986 року озеленяють дахи. Майже 60 відсотків площі цього міста займають зелені зони і більша частка із них розміщена на дахах.

У Вінниці ще 5 років тому, а у Рівному 3 роки тому з'явилися зелені парковки. Це майданчики зі спеціальної бетонної плитки та лунками із землею, крізь які росте трава. У такий спосіб можна збільшити площу озеленення та поглинання дощових опадів.

Заходи, які зберігають природу або використовують природу для вирішення екологічних і суспільних викликів, у світі застосовуються вже не перше десятиліття. Відбувається своєрідна інтеграція природоорієнтованих рішень – від кліматичної політики і до створення фінансових механізмів. Інфраструктурні інвестиції відбуваються з урахуванням саме природоорієнтованих рішень.

     У наших містах нічого не заважає створювати зелені зупинки громадського транспорту. Подібне рішення нейтралізує шкідливі викиди від транспорту, очищає повітря від пилу, затримує дощову воду та створює додатковий затінок.

      Все можливо, якщо розуміти, що наші міста мають бути в природі, а не природа в містах. Цьому розумінню гарно допомагають розумні колаборація, де:

влада напрацьовує стратегічні документи, що дозволять втілити природоорієнтовані рішення в життя міста;

бізнес приносить екологічну відповідальність в основу бізнес-стратегій;

містяни об'єднуються, лобіюють та втілюють природоорієнтовані рішення в життя своїх міст та містечок, оскільки люблять себе у своєму місті і дбають про себе і про місто.

       Погані екологічні рішення коштують так само дорого як і хороші екологічні рішення. Для "дружніх до природи методів "господарювання" не потрібно більше грошей. Потрібно більше розуміння, фаховості та бажання.

Якщо вас зацікавила тема, більше тут: портал природоорієнтованих рішень https://nbs.wwf.ua/