Не дивуйтеся з московитів-рабів: вони не міняються із часів де Кюстіна 1839-го
За матеріалами інтернет-видань
11.06.2026
89
Нещодавно зі студентами Могилянки читали Астольфа де Кюстіна. Автора книги "Росія в 1839 році" - мабуть, найбільш чесного та безжального опису імперської росії від європейця.
Про Кюстіна я трохи писав у "Плинних ідеологіях". Французький аристократ ХІХ століття, який шукав у російській імперії альтернативи до ідеалів Французької революції - а повернувся звідти жорстким критиком найбільшої світової тиранії.
Володимир Єрмоленко, член правління Міжнародного фонду "Відродження", сторінка ФБ.
Давно я всім нашим друзям з Європи кажу: хочете зрозуміти, що таке путінізм - читайте Кюстіна. Це найкращий ваш експерт з путіна та росії, якого ви забули. Бо найкраще зрозуміє путіна той, хто побачить у путіні симптом, який постійно повторюється. Чортове коло.
Цікаво, що сам Кюстін цитує листи європейських дипломатів до московії від XVI століття (!), і каже, що нічого відтоді не змінилося.
Отже, кілька майже випадкових цитат:
- Що ж до людської гідності, то вона, знаєте, в росії невідома.
- Петербург — це військовий табір, перетворений на місто.
- Від першого погляду, коли я побачив російських придворних, мене вразило, з якою надзвичайною покорою вони виконують свій обов’язок вельмож; вони є просто високопоставленими рабами.
- російський тип урядування — це табірний порядок, яким підмінили устрій держави; це стан облоги, що став нормою
- Коли пьотр І запровадив те, що тут називають «чином», тобто коли він поширив військову ієрархію на все управління імперією, він перетворив свій народ на армію німих, а себе проголосив її полководцем із правом передавати це звання своїм спадкоємцям…
- Іноземці давно дивуються любові цього народу до свого рабства;
- Серед цього народу, позбавленого дозвілля та власної волі, бачиш лише тіла без душ, і здригаєшся від думки, що на таку величезну кількість рук і ніг є всього одна голова.
- ...росіяни вічно поспішають, бо все їхнє життя минає у спробах пробитися в люди. Безтурботна насолода, тобто власне насолода, без жодної мети, тут є чимось невідомим.
- Удавана покірність здається мені останнім ступенем ницості, до якого може опуститися рабська нація; бунт чи розпач, безперечно, були б страшнішими, але не такими ганебними. Слабкість, здеградована настільки, що вона відмовляє собі навіть у праві поскаржитися — цій розраді для тварин; страх, заколисаний ще більшим страхом — це те моральне явище, від якого можна лише плакати кривавими сльозами.
- Політичний режим росії не витримав би й двадцяти років вільного спілкування із Західною Європою.
- Щодо цивілізації, то досі вони (росіяни) вдовольнялися лише її видимістю; але якщо колись вони зможуть помститися за свою реальну меншовартість, вони змусять нас жорстоко поплатитися за наші переваги.
- Наслідком такого суспільного устрою є настільки запекла лихоманка заздрощів і настільки невпинне прагнення задовольнити свої амбіції, що російський народ став нездатним ні до чого, окрім завоювання світу.
- Якщо непомірна амбітність висушує серце окремої людини, вона цілком здатна висушити й думку та затьмарити розум цілої нації — аж до того, що змусить її пожертвувати власною свободою заради перемоги.
***
Висновок? "Експертиза" щодо росії в європейському світі є. Мудрі люди там давно все зрозуміли. Дуже давно. Просто треба віднайти їх і перечитати
Читаймо класиків.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ