Не ставте палиці в колеса фермерам, вони працюють на межі людських можливостей

За матеріалами інтернет-видань 02.08.2026 93

Їдеш полем і думаєш тільки про одне — встигнути. Бо насувається дощ, зерно чекати не буде, а кожна година може коштувати тонн урожаю.

Володимир Богер, фермер, блогер, сторінка ФБ.

У кабіні комбайна сидить людина, яка вже кілька тижнів не знає, що таке вихідний. Вдень — жнива. Вночі — ремонт техніки. Потім знову в поле. Бо людей не вистачає. Один сьогодні заміняє трьох.

І ось замість того, щоб допомогти, тебе зупиняють. Не для того, щоб запитати, чи все гаразд, чи безпечно рухаєшся, чи потрібна допомога. Ні. Головне — знайти порушення, скласти протокол, виписати штраф.

Невже саме цього сьогодні потребує Україна?

Хлопці, які ще вчора сиділи за кермом комбайнів, зараз сидять в окопах. Вони захищають нашу землю. А ті, хто залишився в тилу, рятують урожай. Бо якщо не буде кому збирати хліб, то кого і що ми будемо захищати?

Найболючіше навіть не штраф. Найболючіше — байдужість. Коли начеб-то свідома людина бачить перед собою не папірець із правилами, а виснаженого механізатора, який працює від світанку до ночі, але все одно обирає не допомогти, а... покарати.

Такі вчинки не викликають поваги. Вони викликають лише одне питання: ви справді служите людям, чи просто користуєтеся службовим становищем?

Ганьба тим, хто у важкий для країни час ставить галочки у звітах замість того, щоб підтримати тих, хто тримає продовольчий фронт.

Слава Україні!