Неправедний суд і втрата бійців: закон про посилення відповідальності військових небезпечний для армії!

    Згідно з цим законом, військових жорсткіше каратимуть за самовільне залишення військової частини, місця служби та поля бою, дезертирство, відмову діяти зброєю, непокору і невиконання бойових завдань.

    За ці порушення на бійців чекає безальтернативне кримінальне покарання – позбавлення волі на строк від 3 до 12 років (по більшості з вказаних статей – від 5 до 10 років). При цьому закон позбавляє військових права на дострокове звільнення чи умовний термін. 

    Валерій Залужний підтримав закон і закликав Зеленського підписати його. Однак правозахисники стурбовані жорсткими нововведеннями, а петиція до президента з проханням про вето набрала вже понад 34 тисячі підписів. 

Фото ілюстративне: Сили ТрО ЗСУ/Фейсбук

    Що не так із скандальним законом і чим він загрожує українським військовим?

    У подкасті УП "Кляті питання" ми поспілкувалися на цю тему з експертами: 

• Ольгою Решетиловою – співзасновницею Медійної ініціативи за права людини;
• Євгеном Диким – військово-цивільним експертом, колишнім командиром штурмової роти у батальйоні "Айдар" та директором Національного антарктичного наукового центру.

Що передбачає новий закон про покарання для військових

13 грудня Рада ухвалила закон №8271, який суттєво посилює кримінальну відповідальність для військових

    Закон вносить зміни до статей 69 та 75 Кримінального кодексу і виключає можливість призначення більш м'якого покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням.

    Це стосується таких кримінальних правопорушень:

• стаття 402 КК України "Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу";
• стаття 403 "Невиконання наказу";
• стаття 405 "Погроза або насильство щодо начальника";
• стаття 407 "Самовільне залишення військової частини або місця служби";
• стаття 408 "Дезертирство";
• стаття 429 "Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю".

    Військовим, яких обвинувачують у цих злочинах, загрожує від 3 до 12 років тюрми. Причому, по більшості з цих статей військовим загрожує від 5 до 10 років тюрми.

    Також закон збільшує штрафи за окремі адміністративні правопорушення у військовій сфері, а ще – дозволяє Військовій службі правопорядку проводити перевірку на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння бійців – як на фронті, так і у громадських місцях.

                           Що не так із законом № 8271?

Закон не враховує жодних пом’якшувальних обставин. Фактично, він позбавляє військовослужбовця права на справедливий суд, каже Ольга Решетилова. 

    "І це не лише порушення прав конкретних військовослужбовців, а в принципі порушення конституційних прав громадян України, тому що кожен має право на справедливий суд і на захист", – пояснює правозахисниця. 

    У законі вказано 6 статей про військові злочини, за якими неможливо винести менший вирок, ніж передбачають ці статті. Тобто суд не зможе розглядати пом’якшуючі обставини, пояснює експертка. 

    "Тепер абсолютно байдуже, за яких обставин сталося правопорушення. Важливий сам факт – хтось не виконав наказ. 

    Суддя не має права розглядати обставини, суддя не має права не посадити людину одразу, якщо ми говоримо про невиконання наказу, то це до 7 років", – каже Євген Дикий.

Фактично, закон позбавляє військовослужбовця права на справедливий суд. Фото: anatoliycherkas/Depositphotos

    Водночас варто розуміти, що новий закон не встановлює нових карних діянь – усі перераховані злочини і раніше передбачали покарання.

    "Ніхто не заперечує, що насправді не можна не виконувати накази, не можна тікати з позиції і так далі. Але що міняє цей закон? Він міняє судову практику. 

    У нас 10 місяців іде велика війна, тому, звичайно, не могло не бути цих правопорушень і по них вже є, як на мене, достатньо прогресивна судова практика", – каже колишній командир роти.

    Раніше суд визначав конкретні обставини, за яких військовослужбовець не виконав наказ або втік з позиції, і залежно від цих обставин визначав –  карати його "по повній програмі" чи дати м’якший вирок.

    Такому бійцю могли дати покарання із відстрочкою і замість тюрми направити його назад воювати – можна сказати, спокутувати провину в бою.

    "Як людина, яка безпосередньо командувала бійцями в окопі, я вам скажу, що боєць, який одного разу схибив, злякався, але потім присоромлений повернувся назад, якраз воює за трьох, бо йому соромно перед товаришами. 

    І оця мотивація відновлення власної гідності, відновлення самоповаги працює набагато потужніше, ніж страх посидіти. А цей новий закон якраз ці всі варіанти виключає", – наголошує Дикий. 

Друга небезпека, яку бачить експертка – це непомірні повноваження Військової служби правопорядку.

Закон дає ВСП право перевіряти військових на стан сп'яніння. Фото: АрміяInform

    "Військова служба правопорядку, по суті, навіть не є якимось незалежним слідчим органом – це все-таки внутрішня структура Збройних сил України", – каже Решетилова.

    А згідно з новим законом, представники Військової служби правопорядку можуть на власний розсуд оцінити, чи людина перебуває під наркотичним чи алкогольним сп’янінням без проведення будь-яких судово-медичних експертиз, без огляду медиків. 

    "Це дуже небезпечна історія, тому що ми неодноразово бачили, коли роками ВСП зводили рахунки з якимись військовослужбовцями, коли працювали на показники, а не на виявлення реальних обставин, коли представники ВСП демонстрували свою некомпетентність і низькі професійні якості.

    Без наявності кваліфікованої військової поліції взагалі надавати якісь додаткові повноваження ВСП – це не найкраща ідея", – додає Решетилова.

Також експертка вважає, що закон перекладає відповідальність із командирів на рядових військових. 

    "Ми знаємо величезну кількість неоднозначних кейсів, коли військовослужбовці відходять з лінії зіткнення з різних причин. Хтось реально злякався, хтось не витримав натиску артилерії і авіації противника, хтось втратив зв'язок з командуванням. 

    І коли ці військовослужбовці відходять, їх звинувачують у боягузтві, їм погрожують кримінальними провадженнями, але провадження дуже часто не відкриваються", – каже правозахисниця.

    Іноді військові прокурори або слідчі, які виїжджають на місце події, починають розбиратися в ситуації і справді доходять висновку, що такою була оперативна обстановка і не можна було вчинити інакше. 

    Іноді справи не відкривають тому, що розслідування призведе до з’ясування, що у ситуації винні не лише рядові військовослужбовці, а і їхні командири і вище командування. 

    В окремих випадках дійсно винні конкретні військовослужбовці, які просто не захотіли виконувати наказ. Але здебільшого це все-таки помилка вищестоящих командирів, тому що армія – це вертикальна відповідальність, вважає Ольга Решетилова.

    "Рядовий практично ні за що не несе відповідальності згідно зі структурою армії, зі статутами, з нашим законодавством. І якщо в нього немає відповідного озброєння, зв’язку зі своїм командиром, якщо він не знає, що йому робити – це все відповідальність його командирів. 

    Перекладати відповідальність на рядових військовослужбовців – це дуже погана ідея", – каже експертка.

Чому новий закон шкідливий і які будуть наслідки?

Розкол у суспільстві та в ЗСУ

Фото ілюстративне: Регіональне управління Сил територіальної оборони "Схід" ЗС України

    "Коли ми говоримо про цей законопроєкт, то це боротьба з наслідками, а не з причинами, тому що причини лежать набагато глибше", – вважає співзасновниця Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

    Уникнути відступу з позицій допомогли б прояви лідерських якостей командирів, морально-психологічне забезпечення, робота над мотивацією бійців, налагодження зв’язку з сусідніми підрозділами і загалом пояснення задач.

    Натомість нові норми можуть створить внутрішній конфлікт в підрозділах, завантажити судову і правоохоронну систему, викликати соціальні бунти.

    "У місцях, де компактно проживають сім'ї підрозділів, які понесли величезні втрати на лінії зіткнення, ми бачимо дуже негативні соціальні настрої. І ми з усіх сил стримуємо сім’ї зниклих безвісти, військовополонених, щоб вони не йшли на протести", – розповідає Ольга Решетилова.

    Але якщо на військових та їхніх рідних посилиться тиск – масові протести таки можуть виникнути.

   "Ця ініціатива – це, власне, гра на руку ворогу, тому що вона розколює суспільство, створює внутрішній конфлікт у Збройних силах і розкол між рядовими військовослужбовцями, офіцерським складом і командуванням. 

    Замість того, щоб навпаки формувати атмосферу довіри, закон посилює претензії військовослужбовців до своїх командирів. Це дуже небезпечна штука, ми таким чином підриваємо мотивацію українського війська. І наслідки можуть бути катастрофічні", – наголошує Решетилова. 

    На думку правозахисниці, закон також неприйнятний з погляду Конвенції з прав людини, міжнародних правових стандартів. 

    Деякі рішення, які будуть ухвалені внаслідок цього закону, потім можуть потрапити в Європейський суд з прав людини, і платники податків будуть забезпечувати військовослужбовцям компенсації, вважає Решетилова 

    "Я вже не кажу про наш моральний обов’язок перед людьми, які пішли нас захищати добровільно. Замість того, щоб їм віддячити, забезпечити нормальні умови служби і повагу до їхньої гідності, ми навпаки робимо з них злочинців апріорі. 

    Тобто навіть не оцінюючи їхні вчинки, а до того, як вони це зроблять. Ми не даємо їм можливості довести якісь інші обставини, які їх змусили так чи інакше вчинити", – каже Ольга Решетилова.

З морально-етичної точки зору цей закон, на думку Євгена Дикого – ганебний, і ображає військових. 

    "По суті, цей закон виходить із презумпції, що наш боєць не мотивований, пішов воювати тільки тому, що його зловив військкомат і вручив повістку, і тепер йому ззаду потрібен такий собі "заградотряд", слава Богу, хоча б не у вигляді пострілу в спину, але у вигляді десятирічного терміну. 

    Я б ще зрозумів, якби цей закон прийняли з переляку в перший день війни. Але пропонувати такий закон на десятому місяці достатньо поки що переможної війни – це взагалі нелогічно, неетично, це елементарна неповага до всіх, хто витягнув ці 10 місяців", – каже колишній військовий.

Втрата бійців

    Колишній командир штурмової роти у батальйоні "Айдар" Євген Дикий вважає, що новий закон також загрожує "відмінусуванням" фізично здорових бійців, які один раз десь схибили. 

    "Бійців, які дійсно один раз схибили, але далі чудово б воювали і виправляли свою провину, замість цього забирають з фронту ще повних сил, ще готових воювати", – додає Дикий. 

Неможливість відмовитися від неадекватних наказів

Новий закон також загрожує "відмінусуванням" фізично здорових бійців, унеможливлює відмову від неадекватних наказів

    "Нормальному бойовому командиру цей закон не потрібний. Йому зрозуміло, що мотивувати бійців треба інакше, зокрема, особистим прикладом.

    Командири, які самі ходять на бойові разом зі своїми бійцями, не будуть їм розповідати "йди за мною або отримаєш 10 років". І вкрай рідко, за унікальних обставин бійці не підуть слідом за ними", вважає Євген Дикий. 

    У деяких випадках бійці дійсно відмовляються виконувати наказ, але новий закон абсолютно унеможливлює розгляд ситуації, коли наказ було неможливо виконати або він просто неадекватний.

    "У ЗСУ, окрім героїчних командирів, так само є  "сапоги" – вихованці отієї радянської, "суровікінської" школи, для яких солдат – це м'ясо, розхідний матеріал, "я начальник – ти дурень"", – каже Євген.

    На його думку, деякі командири не оцінюють, чи реально виконати наказ і до яких наслідків це призведе. Однак зараз у ЗСУ існує баланс, коли недоліки командного складу певною мірою компенсуються тим, що досвідчені бійці і командири дозволяють собі певний рівень самостійності і за потреби ігнорують найбільш неадекватні накази.

    "Часто виникає конфлікт, коли згори є отаке нафталінове чудо, яке витягнули з запасу, а внизу є сержант, який 8 років в АТО провоював. І коли цей сержант чує абсолютно неадекватний наказ, який фактично примушує його повести підрозділ на вірну загибель без реального результату, що він робить? Та він посилає такого полковника", – каже колишній військовий. 

    Євген Дикий спілкувався з командирами, які звернули його увагу на ще одну проблему. Зокрема, під поняття "невиконання наказу" підпадає ситуація, коли командир знає, на що здатний його взвод, а на що – ні, але вище керівництво не враховує це.

    "Грубо кажучи, взвод протитанкістів використовують як мінерів, а взвод радистів використовують як штурмову піхоту. 

    Це не невиконання наказу – є підрозділи, заточені на різні речі, і вони знають, що вони можуть зробити, що ні. І адекватні командири це розуміють, а для неадекватних є просто списковий склад", – пояснює Євген Дикий.

Небезпека для самих командирів

    "Знаєте, я не хотів цю тему порушувати, але потім побачив, що це підняли інші колеги, тому будемо говорити відверто. Цей закон створює нову небезпеку.

    Коли в тебе дилема, коли тобі віддають завідомо неадекватний, божевільний, тупий наказ і ти маєш або погробити своїх людей, або сісти – у тебе з’являється третя альтернатива", – ділиться Євген Дикий.

    На його думку, такий тиск на військовослужбовців може загрожувати тим, хто віддає накази.

    "Командир, який віддав неадекватний наказ і наполягає, що "інакше я тебе посаджу", може випадково отримати кулю в спину.

    У нас наразі такої практики немає, але новий закон створює таку загрозу. Краще не ставити людей перед неадекватним вибором", – наголошує колишній військовий.

Перевантаження судової та пенітенціарної системи

    Якщо новий закон вступить в силу, то кількість кримінальних проваджень настільки перевантажить слідчі органи і судову систему, що вона просто не витримає, вважає Ольга Решетилова. 

    "Якщо вже розбиратися в цих провадженнях, то невідомо, на які результати можна вийти. Якщо ви справді хочете кримінальних проваджень і посилення відповідальності, тоді нам доведеться захищати військовослужбовців для того, щоб довести, хто реально відповідальний", – каже експертка.

    Також Євген Дикий каже, що новий закон загрожує перенавантаженням пенітенціарної системи.

Як влада може допомогти військовим

Дніпропетровська бригада Сил тероборони

  Юридично залишився один механізм, щоб невдалий закон не запрацював – це президентське вето. 

    Петиція до Володимира Зеленського з проханням про це в перший же день набрала 25 тисяч підписів.

    "Ми говоримо про недолугий, помилковий закон від групи генералітету. І цей законопроєкт, на жаль, був ухвалений Радою поспішно, без дотримання належної процедури. Не було проміжку між першим і другим читанням", – пояснює Євген Дикий.

    Якщо президент ветує закон, його можуть переопрацювати у відповідних комітетах і згодом ухвалити, але з певними поправками і врахуванням іншої точки зору. 

    "Може генерали доведуть, що деякі з цих норм вкрай необхідні. Але, як мінімум, частина норм точно неприйнятні", – наголошує колишній командир штурмової роти. 

    "Питання в тому взагалі, для чого нам цей законопроєкт? Це фактично тиск і залякування військовослужбовців, який абсолютно не буде діяти. А що реально треба було зробити – це створити нормальну, ефективну, повноцінну систему військової юстиції.

    І якщо ми вже говоримо про посилення ролі ВСП, то його треба трансформувати у військову поліцію і створювати цей орган зовсім за іншими принципами", – додає експертка.

    Вона радить почати зі створення інституту військового омбудсмана, що буде контролювати розслідування та здійснення правосуддя щодо військовослужбовців. 

   На жаль, президент не почув висновків експертів. Володимир Зеленський підписав цей недолугий, демотиваційний закон 24 січня 2023 року...

Олена Барсукова, УП. Життя

Подкаст: Федір Попадюк, УП