Корейські вчені недавно розробили новий метод вирощування м’яса в лабораторії, використовуючи інноваційний підхід. Вони створили новий продукт, який складається з клітин бичачого жиру та м’язів, вирощених у зернах рису. Про це повідомляє ObozUa, пише agronews.ua.

Таке м’ясо нагадує дивне поєднання м’ясного фаршу і рису, рожевих липких крупинок.

За словами команди, яку очолює біомолекулярна інженерка Сохьон Парк з Університету Йонсей, ця суміш багата на поживні речовини, і хоча її виробництво наразі триває з деякою складністю, в майбутньому це може допомогти зменшити тиск на продовольчий ринок.

“Уявіть собі, що ми отримуємо всі необхідні поживні речовини з протеїнового рису, вирощеного на клітинній культурі. У рисі вже є високий рівень поживних речовин, але додавання клітин худоби може ще більше його підвищити”, – каже Парк.

Рис приблизно на 80 відсотків складається з крохмалю, а решту 20 відсотків становлять білки та інші поживні речовини. Хоча рис і так є чудовим продуктом для харчування, вчені розглянули можливість збагатити його поживною цінністю.

У біологічних системах клітинам необхідний каркас, який сприяє формуванню тканини під час її росту. У лабораторних умовах вчені часто застосовують штучну матрицю для вирощування різних тканин і органів. Пак та її колеги припустили, що рис, який має пористу структуру, може виконувати ту ж функцію, створюючи каркас, на якому клітини тварин, вирощені у лабораторії, можуть зростати у тканину.

Спочатку вони обробили зерна рису харчовим риб’ячим желатином та ферментами, щоб полегшити приєднання клітин та збільшити кількість клітинного матеріалу, який міг би прилипнути до рису та розвиватися на ньому. Потім вони засіяли рисові зерна коров’ячими м’язовими та жировими стовбуровими клітинами і дали їм вирости у чашці Петрі протягом 9-11 днів.

Після закінчення періоду культивування дослідники проаналізували структуру та поживний склад рису. Вони виявили, що гібрид яловичини та рису був як твердіший, так і більш крихкий, ніж звичайний рис.

Значущим було те, яким чином змінився харчовий профіль рису. Гібридний рис мав значно більший вміст білка та жиру – на 8 відсотків більше білка та на 7 відсотків більше жиру – ніж необроблений рис. Це може здатися незначним, але надалі можна досягти ще більших змін. До того ж виробництво рисового м’яса буде економічнішим, ніж виробництво яловичини, як з точки зору викидів, так і витрат коштів.

Команда розрахувала, що виробництво гібридного рису видає 6,27 кілограма вуглекислого газу на кожні 100 грамів білка. У порівнянні, яловичина видає 49,89 кілограма вуглекислого газу на кожні 100 грамів білка. А вартість гібридного рису для споживача буде складати приблизно 15 відсотків від ціни яловичини за кілограм.

Зміни в смаковому профілі рису також можуть бути цікавими. Команда виявила, що м’язи та жир яловичини додають рису різні аромати, з якими кухарям може бути цікаво експериментувати.

Тепер вчені планують вдосконалити процес виробництва, щоб скоротити час, потрібний для виготовлення гібридного рису. Команда також може провести експерименти з максимізацією поглинання клітинного матеріалу рисовими зернами, які виявилися особливо придатними для цього процесу.

“Я не очікувала, що клітини так добре ростуть у рисі. Тепер я бачу цілий світ можливостей для цієї гібридної їжі на основі зерна. Колись вона зможе послужити харчовою допомогою під час голоду, військовим пайком або навіть космічною їжею”, – заявила Пак.

Вчені вважають, що цей метод вирощування м’яса в біолабораторії може допомогти зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. Оскільки зростання світового населення веде до збільшення навантаження на природу, а виробництво їжі, зокрема великі площі землі та водні ресурси, необхідні для утримання худоби, є одним з основних факторів цього навантаження.