Опитування «Демініціатив»: Українці не дають індульгенції на монополізацію влади

• Блог Олексія Гараня

Олексій Гарань Професор НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи"

      Після публікації липневого опитування КМІС та ОПОРИ з питанням, яке показало, що українці готові під час війни віддати частину свобод владі, мене буквально бомбили журналісти, зокрема, закордонні, чи справді українці стають авторитарними. Тож нам, в "Демініціативах", було цікаво, чи наше серпневе опитування "обличчям до обличчя" (спільно із соціологічною службою Центру Разумкова) це підтвердить, адже ми ставили питання ширше, в світоглядному плані. І виявилося, що українці віддають перевагу саме свободам.

         Нижче наводимо уривки з прес-релізу та діаграми, підготовлені Андрієм Сухариною.

        З початку російського повномасштабного вторгнення запит на демократію та її пріоритетність зріс значно більше, аніж на "сильну руку". Для 64% респондентів демократія є найбажанішим типом державного устрою для України. Лише для 14% "за певних обставин автократія може бути кращою, аніж демократія", і ще для 13% немає значення, яким є тип режиму. Такі показники підтримки демократії найвищі за багато років спостережень: до 2014 року пріоритетність демократії підтримували менше 50%, після Революції Гідності цей показник виріс до 54%, але лише після початку великої війни він перевищив 60%. Цей показник зростає із рівнем матеріальної забезпеченості, але і серед найбідніших верств, віра в демократію переважає.
 

      Щоправда, під час війни 58% українців вважають, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії. До великої війни показник підтримки "сильної руки" не перевищував 55%. Проте таке зростання є суттєво меншим, аніж збільшення підтримки демократії. Варто зазначити й те, що найвищі показники підтримки "сильної руки" були зафіксовані ще в кінці "нульових" і становили близько 75%.

Чи залишаються ризики? Так. В умовній дихотомії "свободи" чи "достатку" 31% респондентів в обмін на власний добробут готові поступитися державі часткою своїх прав та громадянських свобод. Проте понад 47% – заради особистої свободи та гарантій дотримання всіх громадянських прав готові терпіти певні матеріальні труднощі. І чим вищий рівень освіти, тим вищий цей показник.