Органічне виробництво: культури, привабливі для фермерів
Українському фермеру не завжди вдається отримати надбавку до ціни за вирощену органічну продукцію. Маржа може складати від 0 до 50%. Але якщо розглядати перспективи найближчого майбутнього, то органічна продукція, зважаючи на вуглецеві ланцюги та викиди парникових газів на одиницю продукції, має певну пріоритетність і переваги перед традиційною.
Як розповів провідний фахівець із сертифікації «Органік Стандарт» Василь Шукалович, цінники на органічну продукцію дуже коливаються, тож не можна чітко сказати, що виробник має 10% або 25% надбавки до ціни. Є така категорія продуктів, наприклад, соя, яка зазвичай не має надбавки, але минулого року вона складала 20%. Років 5-6 тому траплялося, що надбавка на сою доходила до 50%.
За даними «Органік Стандарт», в Україні у структурі органічних бобових останніми роками 96% займає соя. На сьогодні всі підприємства органічного сектору відпрацювали технології вирощування сої та вийшли на той рівень якості, який задовольняє європейських покупців. Здебільшого українську сою імпортують країни з розвинутим тваринництвом і ринком кормів, які переробляють її на лецитин та інші продукти.
Великі обсяги експорту гороху, нуту, сочевиці — це тимчасове явище. Такі культури вирощуються під контракт, і підприємства, які планують свою діяльність, розраховують поcіви, виходячи з того, що гарантовано зможуть реалізувати продукцію.
Більшість вирощеного в Україні органічного соняшнику продається в переробленому вигляді. Мушу сказати, що ціни на соняшник, які пропонували переробні підприємства цього року, були набагато вищими, ніж давали контрагенти з Європи. Тому соняшник як сировина займає 3%, і переважно весь іде на експорт у вигляді олії.
Експорт органічної кукурудзи до ЄС також зростає. Фахівець пояснює це тим, що виростити кукурудзу за органічною технологією з нормальною урожайністю європейському фермеру складно. Тож Європа завжди імпортувала кукурудзу зі США та України, зокрема і органічну.«У загальному експорті органічної продукції з України 37-45% займає кукурудза. На ринках ЄС є попит на неї, оскільки логістика з Південної та Північної Америки затратна і проблематична», — зазначає експерт.За словами Василя Шукаловича, найбільше імпортують українську органічну кукурудзу такі країни ЄС як Нідерланди, Литва, Німеччина.
Сьогодні законодавство ЄС спрямоване на зниження парникових викидів, під це перебудовується вся економіка, і органічний ринок є частиною цієї перебудови. Якщо дивитися по калькуляції парникових викидів, обмеження використання мінеральних азотних добрив і використання біологічних препаратів відразу знижує сумарні викиди парникових газів у економічному ланцюгу. В цьому є пояснення, чому збільшується частка органічної кукурудзи, адже ця культура бере участь у альтернативних ланцюгах виробництва біопалива або присадок.
Він зазначає, що це стосується й соняшнику, тобто всіх ланцюгів його переробки, крім олії, а побічні продукти переробки йдуть на виробництво присадок, які потім використовуються у виробництві палива.
«Перспектива цих культур, зокрема і сої, у тому, що вони всі є важливими елементами в так званій циркуляторній економіці, коли всі продукти виробляються зі зниженими парниковими викидами. Це той механізм, який дозволяє зменшити використання викопних видів палива, а застосовувати відходи», — розповідає Василь Шукалович.
На відміну від кукурудзи, соняшника та сої, виробництво органічних ярих зернових в Україні зменшується. І це пов’язано як із переорієнтацією виробників на більш маржинальні культури, так і з тим, що європейські фермери можуть у необхідній для ринку кількості вирощувати цю продукцію за органічною технологією.
Експорт органічних ярих культур до ЄС знижується, і сьогодні їхні обсяги на цьому ринку з України є незначними. Останніми роками структура посівних площ в органічному виробництві значно змінилася. Якщо раніше ми більше інспектували бобових, ярих зернових, то зараз структура більш орієнтована на сою, кукурудзу, соняшник, тобто культури, характерні для традиційного сільського господарства.
Також органічному ринку України притаманна тенденція до зниження кількості виробників органічного вівса та проса, а, відповідно, і зменшення площ під цими культурами.
Очевидно, що така тенденція зумовлена зниженням попиту на європейському ринку саме на групу ярих зернових, оскільки ці культури посідають основне місце в сівозмінах європейських фермерів і, маючи дотації, вони можуть забезпечити обсяги ринку ЄС самостійно. Тому експорт вівса, як і всіх ярих зернових, до Європейського Союзу зменшується.
За його словами, для органічного виробника завжди важливий ринок збуту. Тобто аграрії не можуть вирощувати продукцію без якихось перспектив і «підв’язки» під певні контракти. Всі успішні компанії органічного сектору домовляються наперед про реалізацію вирощеної продукції. Це насамперед стосується льону.
Також із року в рік площі коливаються і є незначними під органічними ріпаком та гірчицею.
На думку Василя Шукаловича, попри структурні зміни на ринку, Україна й надалі буде посідати вагоме місце як постачальник органічної продукції на світові ринки. Але щоб продовжувався експорт на європейський ринок, виробництво повинно рухатися в той бік, куди рухається Європа, а аграрії, вибудовуючи експортну стратегію, мають трансформувати технології відповідно до аграрних політик ЄС.
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я