Ден Гемптон має понад 150 бойових вильотів у кількох війнах, архівне фото з Іраку (Фото:Dan Hampton Author / Facebook)
Один із найдосвідченіших військових льотчиків США Ден Гемптон, якого називають «найсмертоноснішим пілотом F-16», озвучив ідею, яка б допомогла швидко перетворити повітряний простір над Україною в безпольотну зону для росіян. Він пропонує, аби пілотувати F-16 в Україні дозволили західним приватним льотчикам, і готовий захищати українське небо особисто.
NV розповідає, що запропонував Ден Гемптон, підполковник американської авіації у відставці, і що варто знати про його бойовий досвід.
Хто такий Ден Гемптон і чому він легенда серед військових пілотів США?
Деніел (Ден) Гемптон (позивний «Two Dogs») — підполковник у відставці, який 20 років прослужив у Військово-повітряних силах США (у 1986 — 2006 роках).
За цей час він здійснив 151 бойовий виліт на літаках F-16 і налітав 726 бойових годин. Гемптон брав участь у багатьох війнах, серед яких війна в Перській затоці, у Косово та війна в Іраку. Він також брав участь у бойовому патрулюванні повітряного простору під час терористичних атак на Всесвітній торговий центр 11 вересня 2001 року.
Був кілька разів поранений, зокрема в 1996 році під час терористичної атаки на комплекс Khobar Towers (Саудівська Аравія), де мешкали західні військові, які забезпечували безполітну зону на півдні Іраку під час операції Південний дозор (Southern Watch). Друге поранення отримав пізніше в Багдаді, коли працював там вже як приватний підрядник.
Ден Гемптон відомий як один з найефективніших пілотів з-поміж Диких ласиць (Wild Weasels) — підрозділів ВПС США, які призначені спеціально для боротьби з наземними зенітно-ракетними комплексами ворога. На його рахунку — знищення понад 20 таких об'єктів. Зокрема під час війни в Іраку, де Гемптон літав у складі 77-ї винищувальної ескадрильї ВПС США, його ескадрильї було доручено знищувати ворожі ЗРК і надавати підтримку американським військам з повітря. За один з таких вильотів він отримав Хрест льотних заслуг — нагороду пілотам, які виявили особливий героїзм. Поблизу іракського міста Ен-Насирія пілот пролетів крізь піщану бурю на наднизькій висоті, щоб обстріляти ворожу броньовану колону, яка намагалася оточити відрізану роту американських морпіхів. Тоді героїчні дії Дена Гемптона врятували життя морських піхотинців і не дозволили ворогу знищити оточений американський підрозділ.
А під час війни в Перській затоці 23-тя винищувальна ескадрилья, в якій працював Гемптон, здійснила загалом близько 1 тис. вильотів без жодної втрати — для придушення оборони ворога, бойового повітряного патрулювання та перекриття повітряного простору над Іраком.
Загалом Гемптон має чи не найбільше військових нагород серед американських військових пілотів після війни у В'єтнамі. Серед них:
- чотири Хрести льотних заслуг (за надзвичайний героїзм чи надзвичайні досягнення під час польоту, які були виконані на добровільній основі та перевищили службовий обов’язок пілота);
- вісім Повітряних медалей ВПС США (за видатні заслуги під час бойових дій у повітрі);
- Пурпурове серце (військова нагорода, яка вручається від імені президента США усім американським військовослужбовцям, які були поранені або загинули внаслідок дій противника).
Ден Гемптон має кілька вищих освіт: він навчався в Оксфордському університеті, отримав ступінь магістра в Аеронавігаційному університеті Ембрі-Ріддл, а також ступінь магістра у Дартмутському коледжі, одному з найстаріших університетів США, який входить до елітної Ліги плюща. Крім того, він пройшов довгий шлях пілотної підготовки: від ліцензії приватного пілота до USN TopGun School, елітної школи для пілотів американських винищувачів.
Вийшовши у відставку, він написав чимало книг про свій досвід роботи бойовим пілотом, багато з них стали бестселерами. Зокрема це автобіографічні мемуари (Viper Pilot: A Memoir of Air Combat), а також книги Найманець (The Mercenary), Володарі неба (Lords of the Sky), Політ (The Flight), Гонитва за демоном (Chasing The Demon), Операція Помста (Operation Vengeance) та інші.
Гемптон також був генеральним директором MVI International, приватної військової компанії, розташованої в Колорадо. Крім того, він тренував пілотів F-16 на Близькому Сході й був офіцером з обміну інформацією у ВПС Єгипту, нагадує Голос Америки.
Приватні пілоти F-16 в українському небі: що запропонував Ден Гемптон
У нещодавньому інтерв'ю Голосу Америки Ден Гемптон детально розповів про можливості літаків F-16 та проаналізував виклики, які стоять перед Україною та українськими пілотами з огляду можливого надання цих літаків.
Враховуючи, що навчання українців займатиме тривалий час і для цього необхідно вивезти з України на Захід її найкращих пілотів, Гемптон озвучив іншу ідею, яка б дала змогу швидко захистити українське небо.
«Можливе короткострокове рішення для українського уряду — це найняти приватних підрядників, які вже є пілотами F-16», — запропонував Ден Гемптон. Він визнав, що «це питання політики», яке спершу мають організувати уряди. Однак він вважає такий варіант «дуже можливим». Гемптон особисто погодився захищати небо України на F-16, якщо така опція стане доступною для приватних західних пілотів.
«Україна бореться проти фашистської росії. Я маю на увазі, що це чорно-білий конфлікт, це добро проти зла, тут немає питань, хто правий, а хто винен. Тому я думаю, що в цьому дусі уряди, які можуть надавати ці послуги, повинні це робити, і я сподіваюся, що вони це зроблять. Я навіть поїду сам, я стану номером один, можете на мене розраховувати», — запевнив Гемптон.
На його думку, таке рішення допомогло б Україні виграти час, а зрештою і війну". «Коли війна закінчиться, ви зможете зосередитися на відправленні своїх пілотів за кордон», — нагадує він, підкреслюючи, що наразі досвідчені військові льотчики потрібні Україні «прямо зараз». «І в кожному пілоті, якого ви посилаєте в Аризону, на одного пілота менше, який зараз може змінити хід боротьби. Тож я думаю, що виходом є протиповітряні системи, ракети, але також принаймні подумайте про те, щоб найняти приватних військових підрядників для виконання польотів над Україною — не деінде, а саме у небі над Україною», — запропонував він.
У такому випадку, припустив Гемптон, для України можна було б організувати придбання F-16 — «тому що вони найдоступніші, і вони вже є в Європі». Серед європейських країн, які мають на озброєнні ці американські літаки — ВПС Польщі, Нідерландів, деяких скандинавських країн, F-16 є і в самих США, нагадав пілот.
Далі, коли політичний аспект цього питання буде вирішено, необхідно було б «знайти людей, здатних керувати цими літаками, які вже мають тисячі годин польотів на цих літаках і не потребують навчання».
«Це більш швидке рішення, аніж відправляти українських пілотів до США чи Нідерландів та відправляти їх на програму навчання. Це буде добре, коли війна закінчиться, але ви повинні спочатку виграти війну, і це один зі шляхів зробити це», — вважає американський пілот. Він також запевнив, що «доступ до таких пілотів є» і достатньо американських та європейських пілотів були б готові літати в Україні на F-16 як приватні підрядники. «Це цілком здійсненний варіант. Тож сподіваюся, люди, які при владі у вашій країні, почують це і, можливо, задумаються над цим», — підсумував пілот.
Гемптон також наголошує, що іншою складовою термінового захисту українського повітряного простору мають бути ракетні системи «земля-повітря» та сучасна протиповітряна зброя, яку Захід може передати Україні.
«Таким чином, якщо російські ВПС залетять в український повітряний простір, вони не повернуться. І повірте мені, я бачив це не у своїх ВПС, але в інших ВПС, що коли хтось вилітає вранці і не повертається, це створює проблеми з бойовим духом серед людей, які залишилися там. І я думаю, що зараз у росіян дуже серйозна деморалізація, оскільки вони втрачають так багато людей», — переконаний американський пілот-ветеран.
Він наполягає, що потреба «перетворити повітряний простір над Україною в безпольотну зону для росіян» залишається однією з найважливіших для ЗСУ.
«Ніхто ніколи не вигравав війни з повітря. Я бачив, як це намагались зробити раніше. Наші країни пробували. Не можна виграти війну з повітря, але можна програти війну, якщо ви не контролюєте повітряний простір», — нагадує він.
Інші важливі акценти, які озвучив Ден Гемптон в інтерв'ю Голосу Америки:
Про різницю між F-16 та російськими винищувачами: «Су-35 — це типова російська машина і виглядає вона красиво. Вони його гарно фарбують, ставлять всякі круті зірочки і все інше. Але це насправді не такий гарний літак. Він добре виглядає на авіашоу, але моя особиста думка, що це мотлох. […] У ньому навіть немає радара AESA — це передовий радар із системою електронного сканування, який на 30 років випереджає радар на Су-35. Також Су-35 — дуже великий. Він має два двигуни. Двигуни димлять. Це легко побачити, його легко вловити на радарі та вистрілити в нього далекобійною ракетою. І якщо наблизитись до нього, його видно за 10 миль до того, як він побачить вас, якщо ви колись потрапите у ближній повітряний бій».
Про головний виклик у навчанні та повітряних боях для українських пілотів: «З мого досвіду навчання іноземних пілотів, вони не були українцями, — це були пілоти з Близького Сходу, — найбільшою проблемою був менталітет. Вони не думають так, як ми. Тому їм нелегко вчитися на своїх помилках. У нас є старий вислів: „Яким би не було ваше військове звання, воно знімається під час дебрифінгу [обговорення помилок та інших моментів після операції]“. Тому не має значення, чи я лечу з генералом, якщо він щось зіпсував, якщо зробив помилку — я повинен вказати йому на це […]. Я не думаю, що в українських пілотів були би з цим проблеми. росіяни — два радянські пілоти, з якими я літав — мали велику проблему з цим, тому що в їхніх ВПС що вище звання, то це означає, що хтось розумніший і кращий, навіть якщо це не так. І вони не вчаться на своїх помилках. Я не думаю, що в українців ця проблема є. Я думаю, що українці дуже легко впишуться в це мислення».
Про найважчі технічні аспекти навчання на F-16: «Я міг би заскочити у МіГ-29 і впевнений, що зможу одразу підняти його з землі та повернути на аеродром. Але управління всіма системами зброї — це абсолютно інше. І, як я вже сказав, наші системи озброєння [F-16] з'єднані з усіма датчиками. […] Щоб навчитися робити це ефективно, потрібен час. Я маю на увазі, коли я пройшов школу на F-16, ми виходили з неї, здатні до ближнього повітряного бою або скидання бомб, стрільби з ракетних гармат, ми могли літати через гори на висоті всього 100 футів (30 м) зі швидкістю 500 миль на годину вночі, використовуючи інфрачервону систему націлювання. Це дивовижно. Ось що вимагає часу».
"НВ".
