Зернові та овочеві культури вирощують в Україні ясна річ доволі давно в професійних масштабах. Але професійне промислове вирощування ягідних культур в нашій країні відносно молоде. Перші професійні плантації з’явилися в Україні тільки на початку двохтисячних років, пише SEEDS.
Ягідні культури доволі швидко набули популярності в Україні, а на деяких з них можна ще й досить швидко заробити, розповіла Ірина Кобринець, кандидатка сільськогосподарських наук, незалежна консультантка з вирощування ягідних культур під час бізнес-події “Агроном як СЕО поля” організованої Activitis Education та WEAGRO.
«Ягідні культури легко розмножувати. Вони мають відносно невисоку вартість інвестицій та досить швидко окуповуються. Суниця – перша і багатьма улюблена ягода, на неї завжди є попит. Малина – відносно проста у вирощуванні. Це культура, об’єми якої зросли у відповідь на попит переробних підприємств. Лохина – нова культура, цікава для свіжого ринку, і має хороший експортний потенціал.
Є небагато напрямків, які гарантовано заробляють, – це ті, хто виробляють для свіжого ринку. Звичайно, що з року в рік ми не можемо гарантувати однакову ціну, або завжди стабільну прибутковість. Прибутковим воно буде завжди, але розмір маржі з року в рік буде відрізнятися», – наголошує Ірина Кобринець.
На її думку, гарантований заробіток матимуть ті, хто самостійно експортує сировину для переробки. Або ж такі ягідники, які займається переробкою і самостійно створюють додану вартість.
«Якщо ми виробляємо сировину, і хтось купує у нас ягоду вже заморожену, або для заморозки, – то маржу, ту додану вартість, забирає хтось інший. Якщо ж ми зациклюємо це в своєму ж виробництві, то це завжди вигідніше – маржа залишається у виробника.
А ще ми маємо завжди пам’ятати, що різні ягоди – це різні періоди окупності. Найшвидше можна заробити на суниці. За деяких підходів, технологій та сортів ми можемо вже навіть в перший рік окупити плантацію, якщо не повністю, то хоча б частково. Це швидкі гроші», – наголошує експертка.
Суниця садова – це ягода і свіжого ринку, і переробки, вважає Ірина Кобринець. Однак, за її словами, слід враховувати, що йдеться про різні сорти, технології, правила та собівартість.
«Збитковими будуть підприємства, які, в основному, орієнтуються на виробництво сировини для переробних підприємств. Такі підприємства не заробляють. Вони є сировинними додатками. Так, вони мають діяльність, але вони самостійно не заробляють. Виняток в цьому випадку становлять господарства, які беруть участь у різноманітних проєктах.
Це зазвичай невеликі підприємства, фермерські господарства, чи більш дрібні виробники, навіть власники присадибних ділянок. Вони отримують від донорів посадковий матеріал. І вони цьому ж донору продають свою ягоду. Це все відбувається досить технологічно в деяких випадках, в інших – простіше. Але дозволяє отримати додатковий прибуток зі свого поля від 10 соток і більше», – вважає Ірина Кобринець.
На її думку, це набагато цікавіше, ніж вирощувати сезонні овочі. З овочами набагато важче «вгадати» культуру і отримати хороший прибуток. Однак, якщо на суниці можна заробити найшвидше, то лохина, для прикладу, – це великі інвестиції на десятиліття, що має усвідомлювати кожен власник такого бізнесу, нагадує експертка.