Покарання рф за геноцид Українського народу має бути невідворотним

Автори:

Ганна Гопко, співзасновниця Міжнародного центру української Перемоги (ICUV) (на фото),

Андрій Міхеєв, міжнародний юрист в Міжнародному центрі української Перемоги (ICUV), блоги "УП".

   Справедливе покарання рф є найбільш ефективним шляхом до поразки імперських амбіцій ворога. Саме тому визнання агресії геноцидом є пріоритетом державної ваги для нашої дипломатії. 

   В січні 2025 року Палата представників у складі нового 119-го Конгресу США повторно внесла проєкт резолюції, в якому закликає визнати дії Росії проти України геноцидом. Про це повідомила посол України в США Оксана Маркарова. У документі зазначається, що дії росії під час війни в Україні відповідають критеріям, визначеним у статті II Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Р   езолютивна частина документа містить наступні положення:

• засудження дій російської федерації за вчинення актів геноциду проти українського народу;
• заклик до Сполучених Штатів у співпраці з союзниками по НАТО та ЄС вжити заходів для підтримки українського уряду в запобіганні подальшим актам геноциду росії проти українського народу;
• підтримка трибуналів та міжнародних кримінальних розслідувань для притягнення російських політичних лідерів і військовослужбовців до відповідальності за агресивну війну, воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид.

   Ця резолюція має бути ухвалена якомога швидше. На сьогодні вже вісім країн прийняли політичні резолюції, які визнали агресію росії проти України геноцидом, серед них країни Балтії, Польщі, Чехії, Ірландії та Канада. 

   Головування Канади в  "Групі семи", і Підготовка до саміту G7 є важливим, щоб включити це питання в список пріоритетів. Нагадаємо, що перед початком свого головування прем’єр-міністр Джастін Трюдо запевнив президента України Володимира Зеленського у незмінній підтримці та солідарності з українським народом.

   Лідери G7 раніше заявляли, що продовжуватимуть підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно. Ми віримо, що Канада, керуючись принципами справедливості та солідарності, зробить визнання геноциду одним із своїх ключових пріоритетів на наступному саміті і що Україна не стане жертвою примусової капітуляції. росія повинна понести відповідальність за свої злочини, і спільна позиція міжнародної спільноти може змусити агресора відповісти за свої дії.

   Жодна інша війна у світі на сьогодні не несе такої загрози майбутньому, як російська агресія проти України за підтримки країн вісі зла. 

   рф як держава-терорист продовжує цілеспрямовано знищувати українську націю, фактично здійснюючи геноцид. І це стосується не тільки політики Путіна, але й всього російського суспільства, яке підтримує або мовчазно схвалює агресію.

  росія й далі продовжує прикриватися "червоними лініями", встановленими нашими західними партнерами. За кожну секунду цієї ілюзорної спроби контролю Україна платить найвищу ціну – людськими життями.

   Століттями московія пробує знищити український народ. З початку вторгнення в Україну в 2014 році рф прагне знищити українську державу, всю українську націю як окрему етно-культурну спільноту. Їхні злочинні дії – це спроба стерти цінність існування українців, підірвати нашу національну ідентичність та історичну спадщину. 

   На сьогодні Генеральна прокуратура України відкрила 170 090 справ щодо злочинів, пов'язаних з агресією рфф. Офіційно зареєстровано 13 729 загиблих цивільних осіб, з них 596 – діти, майже 20 тисяч українських дітей було депортовано до рф, зареєстровано 4 057 кримінальних проваджень, пов'язаних з воєнними злочинами проти дітей. Також зафіксовано 331 факт сексуального насильства як проти жінок, так і чоловіків.

   рросійські війська зруйнували та пошкодили 158 434 житлових будинків, 3 739 навчальних та дитячих закладів, 908 медичних установ, 643 об'єкти культури, 204 релігійних об'єкти та 8 233 об'єкти енергетичної інфраструктури і зв'язку – це лише частина стратегії знищення та розчинення українського народу та культури в московському котлі. Доволі нерозумно розраховувати на те, що зʼївши Україну, ностальгуючий за "величчю" Радянського Союзу кремлівський Костій Бездушний зупиниться і не захоче увійти в історію як той, що повернув "додому" прибалтійські держави та країни колишнього "соцтабору" в орбіту російського впливу.

   Ще у вересні 2022 українська парамедикиня Юлія Паєвська виступала на слуханнях в Конгресі США з вимогою визнати агресію геноцидом. У той період ми з командою ICUV, зокрема Оленою Галушкою та Альоною Гетьманчук також перебували у Вашингтоні, активно підтримуючи цю ініциативу. 

   А вже в листопаді український міністр МЗС Андрій Сибіга звернувся з закликом до Конгресу США, надавши юридичні аргументи, що дії росії є актом геноциду проти України.

Війна на знищення, геноцид – все це відбувається в центрі Європи 21 століття

   Україна вкотре переживає дежа вю у своїй трагічній  історії: репресії Леніна у 1921–1923 роках, геноцид під керівництвом Сталіна у 1932–1933 роках (Голодомор), а сьогодні – путінська війна, що триває з 2014 року. З того часу росія вступила у практичну фазу послідовного знищення української державності та самої української нації.

   росія веде цілеспрямовану та систематичну політику масових злочинів проти українців. Досягнення справедливості та визнання агресії росії може зайняти роки, а то й десятиліття. Міжнародна правова система вже почала діяти: лідеру кремля та його уповноваженій по дітях висунуто звинувачення у воєнних злочинах незаконної депортації дітей, що має всі шанси перерости в обвинувачення по злочину геноциду; оголошено підозри вищому військовому командуванню у скоєнні воєннних злочинів та злочинів проти людяності через обстріли цивільної енергетичної інфраструктури, а фундамент для переслідування російського політичного та військового  керівництва за злочин агресії активно просувається. 

   З 2022 року тривають обговорення створення спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії, понад сорок країн світу працюють над розробкою цього механізму  і навіть вже знаходиться у вирішальній фазі. 

   Злочинні дії москви мають одну головну мету – знищити саму ідею можливості існування українців як окремої національно-етнічної групи. Причина доволі очевидна – існування окремої української ідентичності сприймається як загроза, оскільки це руйнує основи імперських претензій москви на українське населення, територію що, можливо, важливіше, історичний міф про власну російську ідентичність.

   Акт підтримки свободи України став визначальним кроком у політиці Сполучених Штатів, чітко окресливши мету – допомогти Україні відновити її суверенітет і територіальну цілісність. Це досягається через комплексний підхід, включаючи економічні санкції, дипломатичні зусилля, підтримку українського народу та надання військового потенціалу.

   Сьогодні ми маємо визнати, що реальних зусиль для досягнення цієї мети було катастрофічно недостатньо. російська агресія не була зупинена. Ціни війни для України стали надзвичайно високими. Вся країна перетворилася на зону бойових дій.

Україна потребує більш активних дій для зупинення цієї агресії. Зокрема, створення протиповітряного щита над західною Україною. Не менш важливою залишається послідовна санкційна політика. Необхідно посилити обмеження щодо російської нафти та газу. Це також відкриває чудову можливість для США збільшити експорт скрапленого природного газу (СПГ) на європейський ринок, повністю витіснивши російський СПГ. 

Усі заморожені суверенні активи Росії мають бути конфісковані та спрямовані на підтримку української військової оборони. Україна повинна отримати чітку перспективу членства в НАТО. 

Злочин, що нищить майбутнє української нації

Депортація українських дітей до Росії є одним із найстрашніших злочинів цієї війни. Ці дії супроводжуються численними порушеннями їхніх прав та положень міжнародного права, що стосуються організації їхнього громадянського статусу, освіти та збереження культурної ідентичності.

Очевидно, що дії російської влади, які не обмежуються лише вивезенням українських дітей до Росії та окупованих територій, мають всі ознаки злочину геноциду, як це зазначено в Конвенції ООН 1948 року та Римському статуті.

Російська освітня та культурна політика, а також програми примусового усиновлення депортованих українських дітей є ключовими складовими цього злочину, спрямованого на фактичне знищення українців як групи шляхом перетворення їх у нових росіян і знищення таким чином цілої частки майбутнього населення України. Така політика застосовується Росією не вперше – все робиться по лекалах СРСР і Російської імперії. Сам Путін з 2014 року розпочав свою жорстокі політику на дітях з Криму та ОРДЛО – за 8 років гібридної війни до повномасштабного вторгнення виросло майже ціле покоління українських дітей, які вважають себе росіянами, а деякі вже, на жаль, загинули за нову "батьківщину". 

Понад 20 тисяч дітей було насильно депортовано до Росії та Білорусі. Вони щодня страждають від її наслідків – як фізичних, так і психологічних.

25 січня 2024 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію "Становище дітей України", яка закликає країни-члени ЄС офіційно визнати депортацію українських дітей Росією актом геноциду українського народу.

Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко, який очолює Комітет ПАРЄ з міграції та біженців. 

Як вже згадувалося вище, 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт Володимира Путіна, Марії Львової-Бєлової за воєнні злочини незаконної депортації дітей України. Це був потужний крок і справжній тріумф міжнародного правосуддя. Проте, пройшло уже майже 2 роки, а ситуація по цих ордерах не змінилася. Навіть не враховуючи той факт, що виконати ці ордери фактично неможливо, не відбувається ані розширення кола підозрюваних, ані перекваліфікації підозри на геноцид, ані заочного затвердження обвинувачення, що зробило б Путіна вже не підозрюваним, а обвинуваченим в злочині. 

Можливі варіанти розвитку цієї справи в МКС та інші дотичні питання детально описані в дослідженні "Річниця ордерів на арешт Путіна та Львової-Бєлової за депортацію українських дітей що це дало і що буде далі?" підготовленому Міжнародний центром української перемоги (ICUV) разом з іншими партнерами під егідою Офісу Омбудсмана. 

Тим не менше тепер, коли Україна стала офіційним учасником Римського статуту, зʼявилися реальні важелі впливу на розвиток розслідування і є надії, що день засудження чи хоча б обвинувачення путіна в злочині геноциду наблизиться.