Покровськ треба терміново готувати до оборони! - Сергій Кривонос

   «Надзвичайно складною» назвав ситуацію в районі Покровська президент України Володимир Зеленський 28 серпня. Днем раніше він наголосив, що операція ЗСУ на Курщині сповільнила темпи просування військ рф на східному фронті. Водночас, військові аналітики говорять про те, що ситуація у російському прикордонні ніяк не вплинула на східний фронт; наголошують на кризі в управлінні військами на Покровському напрямку і зазначають: кремль нехтує Курщиною задля встановлення контролю над Покровськом.

   Що відбувається на найгарячішому напрямку фронту і якої мети тут прагне досягти агресор – розбираються Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода)

«Найбільш складною» назвав 29 серпня ситуацію на Покровському напрямку, услід за президентом Зеленським, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

   «Найбільш інтенсивні бої точаться на східних околицях Гродівки, далі по рубежу Красного і Крутого Яру, безпосередньо в Новогродівці, нижче, в районі східної околиці Михайлівки, яка розташована перед Селидовим», – зазначив Сирський.

   Щодня ЗСУ відбивають на Покровскьому напрямку 5-6 десятків штурмів (рекорд – 66), йдеться у зведеннях Генштабу. Це більше, ніж на інших ділянках фронту, де за добу РФ проводить по 15-25 штурмів за добу.

Дійсно, найближче агрессор підійшов до Покровська у районах Новогродівки, Красного Яру та Гродівки: відстань звідси до околиць міста становить близько 8 км.

   Якщо усвідомити той факт, що містечко Мирноград є, фактично, передмістям Покровська (відстань між околицями двох населених пунктів – менше 3 км), а містечко Новогродівка російські війська майже повністю окупували, то для повноцінної операції з оточення Покровська агресору слід захопити два останніх великих населених пункти, які обороняють ЗСУ на цьому напрямку, – міста Селидове та Українськ (за 5 км на Пд від Селидового).

   По Українську російські війська періодично завдають артилерійських та дронових ударів.

   З містом Селидове ситуація складніша. Воно розташоване за майже 14 км на південний схід від Покровська.

   29 серпня стало відомо, що російські війська вивісили прапор на адміністративній будівлі шахти «Котляревська» (близько 3 км від околиць Селидового), і бої вже тривають на околицях міста. Про це повідомили аналітики проєкту DeepState і додали: «Ситуація важка і неконтрольована».

   Для успішних дій російських військ біля Покровська їм потрібно окупувати Селидове, наголошує і Костянтин Машовець, військовий оглядач групи «Інформаційний спротив».

   «Без «вирішення проблеми» Селидового противник навряд чи приступить до якихось більш-менш масштабних результативних наступальних дій безпосередньо убік Покровська… Якщо район Селидового залишиться під контролем ЗСУ, тоді – над будь-якими силами та засобами ворога, які намагатимуться прорватися у бік Покровська, буде «довлеть» можливість контратакуючих дій ЗСУ їм у фланг», – звертає увагу Машовець.

   Орієнтовно Україна втрачає по 40 квадратних кілометрів території Донеччини щотижня; лише в липні втрати територій склали близько 170 км2, повідомив в ефірі Радіо Донбас Реалії військовий аналітик Іван Ступак.

Серед причин такого успішного наступу військові та аналітики називають такі:

• Перевага у вогневих засобах. Це дозволяє окупантам «вичавлювати ЗСУ з тих чи інших ділянок оборони населених пунктів… Командування на тих ділянках не змогло створити глибоко ешелоновану оборону. На жаль, багато частин наразі втратили свої позиції і ведуть бої з ворогом на непідготовлених ділянках місцевості», – сказав Микола Саламаха, підполковник у відставці;
• Перевага у людських ресурсах. «Наш противник має дуже великий людський потенціал, для його можливостей перекинути той чи інший підрозділ, підтягнути резерви не є на даний час проблемою. Вони необмежені в людях: піхота просувається – піхота гине – іде нова піхота. Хвилями вони наступають», – зазначив в ефірі Свобода Live Віталій Миловидов, офіцер 15-ї бригади оперативного призначення НГУ «Кара-Даг»;
• Застосовування керованих авіаційних бомб. Вони «вибивають будинки, квартали, а також ефективні проти фортифікаційних споруд», – наголосив Вайдотас Малініоніс, литовський експерт Team Europe Direct;
• Прорахунки на місцях. «Командування, яке відповідає за цю ділянку, трохи не володіє ситуаційною обізнаністю, не володіє в цілому ситуацією. Тому що зі спілкування з військовими, з бригадами, які перебувають там, ситуація – повний хаос. І цю ситуацію необхідно стабілізовувати дуже швидко, тому що ворог має величезні просування, ми ледь не щодня позначаємо на мапі втрату населених пунктів», – сказав в ефірі КИЇВ24 Роман Погорілий, аналітик проєкту DeepState;
• Немає дозволу на завдання ударів по військових цілях углибині території рф. Експерти сходяться на думці, що можливість уражати логістику, авіаційні бази та інші військові цілі далекобійною зброєю сприяло би ефективній обороні та стабілізації ситуації на Покровському напрямку.

Операція ЗСУ на Курщині не виправдала сподівань, адже активність агресора на східному фронті не зменшилася, зауважує Сергій Кривонос, генерал-майор запасу ЗСУ.

   «Ми пожертвували втратою територій на інших ділянках (це було зроблено з розумінням того, що десь ворог буде нарощувати зусилля). Очікування того, що ворог зніме усі свої резерви і перекине на Курську область, аби закрити там дірки, на жаль, не виправдалися. Ворог вирішив, що простіше дотиснути і взяти під контроль Покровський напрямок, ніж боротися за тисячу квадратних кілометрів курської землі», – наголосив Кривонос в ефірі Свобода Live.

  Евакуація цивільних жителів Покровська

   Якщо швидкість просування російських військ збережеться, то битва за Покровськ розпочнеться наприкінці вересня-на початку жовтня, підрахував Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив».

   Що робити в такій ситуації?

    Сергій Кривонос вважає, що слід:

• Вирішити проблему із резервами;
• Налагодити забезпечення боєприпасами на рівні батальйонів і бригад;
• Якісно та кількісно збільшити мінометні підрозділи;
• Максимально готувати міста до ведення боїв у міській забудові. Адже це, за прикладом Бахмута та Авдіївки, загальмує просування військ рф.

   Військові зазначають, що у складній ситуації докладають максимум зусиль для стримування агресора: працюють і над укріпленням позицій, і над мінуванням, і над штурмами позицій агресора.

   «Завдання «здати Покровськ», – немає. Навіть ті люди, які лишаються у Покровську, – вірять, що ЗСУ Покровськ не здадуть, що ЗСУ не відійдуть від Покровська. А це – найсильніше натхнення. Завдання – максимально не підпускати окупантів ближче до міста, не дивлячись на те, що вони насуваються. Що ми зараз і намагаємося робити. Щоби не було можливості у них активно обстрілювати місто із артилерії. Фронт тут доволі широкий, розгорнутися є де. Усі доріжки, логістичні шляхи нам добре відомі», – наголосив в ефірі Радіо Донбас Реалії Сергій Цехоцький, офіцер 59-ї ОМБр ім. Якова Гандзюка.

Зауважмо, що Покровськ є важливим містом для військової та цивільної логістики на Донбасі. Можливою окупацією Покровська кремль не лише досягне однієї з політичних цілей війни – виходу на адміністративні кордони Донецької області. Також буде суттєво ускладнена логістика ЗСУ та евакуація цивільного населення у західні регіони України. Крім того, у військ рф з'явиться можливість розділити угруповання ЗСУ на Донбасі (що полегшить ведення боїв для агресора) як мінімум, на південне (Вугледар, Курахове), центральне (Слов'янсько-Костянтинівська агломерація), та північне (район Сіверська).