Правоохоронний комітет Верховної Ради з»ясовував, хто керує Офісом генерального прокурора. І з»ясував, що ніхто

Сьогодні 17 вересня 2026 року

Правоохоронний комітет Верховної Ради провів засідання, щоб з’ясувати, хто після звільнення Руслана Кравченка виконує обов’язки Генерального прокурора. За словами першого заступника голови комітету Андрія Осадчука, відповідно до вимог закону такої особи наразі немає, повідомляє «Комерсант Український»

Після відставки Генерального прокурора Руслана Кравченка в Офісі генпрокурора виникло питання, хто має законні повноваження виконувати обов’язки керівника відомства до призначення нового очільника.

Правоохоронний комітет провів засідання, аби з’ясувати, хто саме виконує обов’язки Генпрокурора.

«Правоохоронний комітет ВРУ провів засідання, аби з’ясувати, хто виконує обов’язки Генпрокурора. З’ясував, що відповідно до вимог закону такої особи наразі немає», — йдеться у повідомленні Осадчука.

У чому проблема з виконувачем обов’язків

Після звільнення Генпрокурора логічно мало б постати питання про тимчасове керівництво Офісом генпрокурора. Однак, за словами Осадчука, правоохоронний комітет дійшов висновку, що особи, яка відповідала б вимогам закону для виконання обов’язків Генерального прокурора, зараз немає.

Це означає, що ситуація може мати не лише кадровий, а й юридичний вимір. Адже Генеральний прокурор має повноваження, які стосуються процесуального керівництва, кадрових рішень, організації роботи прокуратури та взаємодії з іншими правоохоронними органами.

Якщо законний виконувач обов’язків не визначений, виникає ризик спорів щодо підписаних документів, кадрових рішень або процесуальних дій у перехідний період.

Що сталося перед відставкою

Кравченко був призначений генеральним прокурором 17 червня 2025 року.

Його звільнення відбулося на тлі розслідування НАБУ і САП щодо злочинного угруповання, яке, за даними антикорупційних органів, діяло в Офісі генпрокурора. У справі фігурує заступник керівника одного з департаментів ОГП Сергій Кропива.

За даними слідства, Кропива міг бути пов’язаний із нелегальною схемою. Кравченко свою причетність до будь-яких правопорушень заперечував.

Спершу він казав журналістам на закритій зустрічі, що не планує звільнятися. Однак 7 вересня оголосив, що написав заяву про відставку. Це сталося після зустрічі з президентом.

Конфлікт із НАБУ і САП

14 вересня Кравченко почав публікувати матеріали, які, за його словами, стосуються цієї підозри. У першому відео йдеться про ймовірне фіктивне усиновлення, для уникнення покарання Семеном Кривоносом.

Другий епізод підозри стосується подій 2014 року, коли Семен Кривонос очолював реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Також Кравченко звинуватив антикорупційні органи у викраденні матеріалів слідства щодо їхніх співробітників.

Керівник САП Олександр Клименко заявив, що не знає, якій саме «близькій людині» нібито підписали підозру. Директор НАБУ Семен Кривонос назвав звинувачення сфальсифікованими і сказав, що паперового документа не бачив.

НАБУ і САП розцінили заяви Кравченка як продовження тиску на незалежні антикорупційні інституції.