Провадження тривають роками: сумнозвісний суддя Павло Вовк пнеться повернутися в крісло

   Велика Палата Верховного Суду розпочала розглядати з початку позов скандального ексголови ОАСК Павла Вовка. У результаті — засідання знову перенесли. Цього разу... аж на 18 червня.

   Ліза Бикова, Олександра-Тетяна Підлісна, "Слідсьво.Інфо".

   У своєму позові Вовк оскаржує рішення Вищої ради правосуддя про його звільнення з посади судді. Уже майже рік він вимагає визнати записи прослуховування в його кабінеті недопустимими доказами. У ВРП з ним не погоджуються.

   А 9 квітня Велика Палата Верховного Суду вирішила розглядати з початку позов скандального ексголови нині ліквідованого ОАСКу Павла Вовка. Це обґрунтували тим, що до розгляду долучилася нова суддя Ольга Ступак. 

«Все було так само, як минулого разу. Вона (адвокатка Павла Вовка — Валерія Лутковська) знову ставила ті самі запитання, що й під час попередньої презентації», — каже представниця ВРП Ольга Белінська.

   У результаті суд так і не зміг завершити розгляд цієї справи. Засідання перенесли на понад два місяці — наступне відбудеться 18 червня 2026 року. Таким чином, позов Вовка розглядають вже майже рік. Дата автоматизованого розподілу — 24 квітня 2025 року.

   Основний аргумент у позові Вовка до Верховного Суду — нібито недопустимість використання матеріалів кримінального провадження у дисциплінарній справі. Йдеться про плівки, опубліковані НАБУ ще у 2019 році, де ексголова ліквідованого ОАСКу Вовк обговорював плани захоплення судової влади та вплив на інших суддів.

   У ВРП з Вовком не погоджуються та вважають, що матеріали кримінального провадження можна використовувати у межах кримінальної справи. «Ми вважаємо, що можна. Це не заборонено… Європейський суд у жодному рішенні не сказав, що не можна використовувати матеріали використання негласних слідчих (розшукових) дій — НСРД», — зазначила у коментарі Ольга Белінська.

   Представниця ВРП пояснює, що Вовк «хоче окрему норму» щодо використання НСРД Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів, а її немає. 

   За словами Белінської, один із суддів Верховного Суду сказав, що в інших країнах використання НСРД прямо дозволено законом. За його словами, в Україні такого немає, але є стаття 31, яка дає право, зокрема ВРП, витребувати матеріали з усіх проваджень — господарського, цивільного, адміністративного, — «відповідно, і з кримінального також можна».

Белінська також наголосила, що кримінальні провадження іноді тривають роками. Якщо чекати їх завершення, суддя, який міг вчинити порушення, увесь цей час залишатиметься на посаді та отримуватиме заробітну плату.

   «Якщо говорити про суддів, це може тривати 2–5 років, інколи — до 10. І весь цей час вони залишаються на посадах і отримують зарплату. Навіть із цієї причини — чому б не використовувати ці матеріали?» — зазначила представниця ВРП.

   До слова, Вовка після кількарічних скандалів Вища рада правосуддя остаточно звільнила 18 березня 2025 року, наразі він не отримує грошові виплати. Дисциплінарна справа щодо неналежної поведінки Павла Вовка тривала понад 3 роки.

На думку представниці Вовка Валерії Лутковської, члени ВРП не мали права розглядати матеріали негласних слідчих розшукових дій, коли вони ще знаходяться в суді, який ще не дослідив їх у повній мірі. 

«Те, що відбувалося (на засіданні, — ред.), проходило як звичайне засідання. Оскільки змінився склад Великої Палати, розгляд почався спочатку — з правом заявляти відводи тощо. У результаті ухвалили рішення оголосити перерву до 18 червня… Наша позиція, що під час ухвалення рішення ВРП були допущені як процедурні порушення, так і порушення по суті, які лягли в основу рішення про звільнення», — додала адвокатка. 

Нагадаємо, на засідання 9 квітня деяких журналістів відмовилися впускати до Верховного Суду. Розпорядник заявив, що у залі немає місць. Однак на фото, зробленому DEJURE, видно, що зал майже порожній. Журналістка «Слідства.Інфо» була серед тих, хто не зміг потрапити всередину. 

                                Про справу Павла Вовка

   Павло Вовк очолював ОАСК понад 10 років. За цей час він встиг відзначитися створенням злочинної організації з метою захоплення влади, в ухваленні неправосудних рішень і перешкоджанні роботі Вищої кваліфкомісії суддів.

   Так, влітку 2019-го з’явилась справа про «плівки Вовка» — записи з кабінету голови ОАСКу. Тоді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури провели обшуки в приміщенні нині ліквідованого Окружного адмінсуду Києва. Правоохоронці повідомили про розслідування щодо голови адмінсуду Павла Вовка та його колег — суддів ОАСКу Євгенія Аблова й Ігоря Погрібніченка, а також судді Суворовського райсуду Одеси Івана Шепітка.

   За даними слідства, через небажання проходити оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) Павло Вовк створював перешкоди в діяльності окремих її членів. Згодом усім фігурантам провадження за фактами втручання в діяльність ВККС та ухвалення неправосудних рішень оголосили підозри.

НАБУ також опублікувало записи розмов судді Вовка, у яких йдеться про те, що суддя домовлявся про покупку коштовного антикваріату й старовинних монет. У листопаді 2019 року Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжити строки досудового розслідування у провадженні щодо «плівок НАБУ». Генпрокуратура передала справу до суду.

   У липні 2020 року НАБУ опублікувало ще одну частину «плівок» із кабінету голови ОАСКу. На них голоси, схожі на голоси Вовка, Аблова, Погрібніченка та інших співрозмовників, обговорюють, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також на записі чоловіки радяться, як ухвалювати рішення в інтересах потрібних людей в обмін на «спонсорство» і які справи порушувати самотужки, щоб впливати на державу. Детально про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва».

   Пізніше «Слідство.Інфо» отримало нові записи з кабінету тодішнього голови суду, з яких дізналася про зв’язки Павла Вовка з ексміністром Арсеном Аваковим та ексзаступником Генерального прокурора Романом Говдою. Їх журналісти показали у фільмах «Нарадча кімната» та «Нарадча кімната-2».

Також, як дізналося «Слідство.Інфо», голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк у період президентських виборів у 2019 році міг спілкуватися з наближеним на той час до Володимира Зеленського оточенням — зокрема, Андрієм Богданом. 

Окрім цього, Павло Вовк шість разів за період повномасштабного вторгнення виїжджав за кордон, де перебував загалом 78 днів. За інформацією Громадської ради доброчесності, для виїзду з України Вовк міг використати фіктивний статус докторанта. 

З розслідування «Схем» також стало відомо, що ОАСК на чолі з Вовком готував сценарій повернення Віктора Януковича до влади під час повномасштабного вторгнення Росії. Тоді Янукович подав два позови до ОАСКу, щоб відновити свій статус президента, і його справи опинилися у «потрібного судді» з порушенням авторозподілу. 

   У Фундації DEJURE наголошують, за час головування Вовка в ОАСК дев’ятеро його підлеглих отримали службові квартири, більшість із яких швидко приватизували через «схеми непридатності» — новобудови визнавали такими, що потребують «капітальних вкладень». Сам Вовк також двічі скористався квартирними пільгами: одну квартиру приватизував ще у 2004 році, іншу — отримав як суддя та продав.

   Під час головування Вовка в ОАСКу його судді ухвалили декілька резонансних рішень, зокрема про розблокування Майдану Незалежності від мітингувальників у 2013 році, коли суд дозволив розібрати барикади активістів Євромайдану, а за два дні спецпідрозділ «Беркут» намагався розігнати Майдан.

   Окружний адміністративний суд Києва ліквідували указом президента у грудні 2022 року через чималу кількість справ про корупцію щодо суддів. Більшість служителів Феміди, які працювали в ОАСКу, не здійснюють правосуддя понад 2 роки, деяких перевели до інших судів.