"Які снаряди приходять, ті й стріляємо. Немає снарядів – ідемо в піхоту". Оборона Новомихайлівки – в репортажі УП

ОЛЬГА КИРИЛЕНКО, АЛЕКС КЛІМОВ — СЕРЕДА, 24 КВІТНЯ 2024

В один із квітневих днів ще до повного сходу сонця, приблизно о п'ятій – шостій ранку, російські військові висуваються на перший за добу штурм українських позицій у селі Новомихайлівка під Мар'їнкою. Здіймаючи густу й добре помітну хмару пилу, ворожа БМП буквально летить у бік українських окопів.

– Позиціє N, позиціє N, у сторону розривів пішла "коробка"! – за секунду після появи російської техніки кричить у рацію командир роти 79-ої окремої десантно-штурмової бригади на ім'я Олександр. – Работай, друже, работай! – віддає він наказ на ураження техніки.

В наступну секунду крізь хмару пилу прорізається різкий спалах: до пострілу протитанкістів російська БМП наїжджає на міни і підривається.

– Харооош! ТМ-62 творить чудеса, – коментує побачене побратим Олександра на ім'я Павло.

– У хламіну, – додає ще один військовий, Богдан.

– Позиціє N, тєхніка отработалася на мінах, усе нормально, – командир роти дає "відбій" протитанкістам. – А зараз у нас ще попрацюють Mavic на скиди. На жаль, у нас їх дуже мало, – каже він, повертаючись до журналістів УП. 

Це означає, що оператори дронів спробують добити російську піхоту, яка встигла зіскочити з БМП.

Ми спостерігаємо за спробою штурму Новомихайлівки з ротного командно-спостережного пункту (КСП), що розташований за пару кілометрів від поля бою. Це крихітний підвал з монітором, який цілодобово транслює стріми з дронів, рацією, старлінком, невеликим обіднім столом і чотирма спальними місцями. Звідси відбувається управління боєм.

Задача ротного або чергового, який стежить за стрімами – оперативно реагувати на рух росіян, віддавати наказ на відкриття вогню й не підпускати ворога до своїх окопів. Найперше – щоб зберегти піхоту, яка в тих окопах стоїть. 

За світловий день, який журналісти УП провели на командно-спостережному пункті, після першого заїзду на БМП росіяни ще в кілька хвиль намагалися штурмувати українські позиції в Новомихайлівці. Тричі заїжджали на техніці, просувалися малими групами, перебігаючи від одних руїн до інших. Усього за один день на штурм пішло орієнтовно 30 російських солдатів.

– Я не хочу ображати інші напрямки, але тут ти живеш одним дньом. У нас кажуть: коли встає сонце, починається черговий день в аду. І так кожен божий день. Ти просто його проживаєш і готуєшся до наступного, – ділиться Павло.

Того дня десантникам 79-ої вдалося знищити дві БМП (ще одну – підбити) і ліквідувати понад 20 російських піхотинців. У стрім з дрона добре видно, що росіяни часто вдають із себе загиблих, годинами лежать без жодного руху, а за першої нагоди відповзають в окоп.

– Їх цьому вчать, – розповідає УП Павло, що підміняв командира роти під час кількох годин сну.

На превеликий жаль, того дня росіяни застрелили з близької дистанції одного українського військовослужбовця. Через відсутність рації в бійця його безпосередні командири не змогли з ним сконтактувати і попередити, що росіяни вже заскочили в його окоп. Ще двоє його побратимів змогли сховатися в бліндажі та з часом врятуватися. Окоп перейшов у статус "сірої зони".

Командир роти Олександр назвав цей день спокійним.

З висоти дрона Новомихайлівка, де до повномасштабної війни жили півтори тисячі людей, зовсім не схожа на населений пункт. Кілька вулиць, поодиноких білих стін, вирви від прильотів артилерії, кратери від падінь КАБів, рання "зеленка" і кілька окопів, що ховаються між залишками дерев. Новомихайлівку легко сплутати з сусідньою розтрощеною Мар'їнкою. 

Бої за Новомихайлівку почалися восени 2023-го, а вже після виходу українських військ з Мар'їнки в січні 2024-го – суттєво загострилися. Щоб захопити село, за даними 79-ої бригади, росіяни виставили відразу десять бригад і полків загальною чисельністю до 30 тисяч військових. За шість місяців оборони 79-та знищила в районі Новомихайлівки 314 одиниць російської техніки.

У дні роботи журналістів УП в районі Новомихайлівки 11–12 квітня Сили оборони контролювали приблизно 50% села. Станом на 23 квітня ця територія звузилася приблизно до 15% – це дачі на півночі міста, за річкою Сухі Яли. Практично все село вже захоплене росіянами.

У цьому репортажі зафільмовані одні з останніх штурмів росіян у центрі Новомихайлівки, які вдалося відбити десантникам 79-ої. А також – бойова робота військових з радянської САУ 2С9 "Нона-С" (яку вони з радістю обміняли б на звичайний 120-ий міномет), роздуми про новий закон про мобілізацію, тотальну втому і спогади про Мар'їнку, яка забрала найкращих людей.

Алекс Клімов, Ольга Кириленко, УП