Реве та стогне: річка Дніпро потерпає від окупантів

     російські окупанти уже 8 років і 10 місяців воюють проти українців. А ще вони воюють проти довкілля, окуповують гідроелектростанції і "денацифіковують" водойми мінами.

Однією з екосистем, що страждає від війни, є "головна артерія" України – річка Дніпро.

Дніпро – джерело питної води для людей і дім для багатьох видів флори та фауни. 57% його вод протікає по території України.

       Також Дніпро є середовищем проживання для багатьох рідкісних тварин: червонокнижної річкової видри, бобра, нутрії. 

Як "живе" величезна екосистема Дніпра в умовах війни і що з нею буде після перемоги? Як лікувати води Дніпра від снарядів, важких металів і крові?

Фото: Wlad_Mus/Depositphotos

Розібратися в цій темі допомогли:

• Валерія Колодежна, експертка водно-болотного напрямку Української природоохоронної групи;
• Олексій Василюк, голова Української природоохоронної групи;
• Оксана Коноваленко, керівниця напряму "Вода" WWF-Україна;
• Ольга Ухань, завідувачка лабораторії регіональних гідрохімічних досліджень відділу гідрохімії Українського гідрометеорологічного інституту;
• Сергій Чумаченко, військовий еколог, професор кафедри інформаційних технологій, штучного інтелекту і кібербезпеки Національного університету харчових технологій;
• Ганна Амбросова, голова громадської спілки "Досить труїти Кривий Ріг";
• Ганна Цвєткова, голова громадської організації "Жіноче водне партнерство";
• Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.  

    Насамперед варто зрозуміти, що Дніпро – це не просто річка, що протікає територією України. Це велика екосистема і каскад із 6 величезних водосховищ.

"Для звичайних громадян річка Дніпро – це те, що витікає з білорусі і впадає в Чорне море. Для гідролога – це 60% території України. Тому що в річку Дніпро впадає велика кількість приток – річка Прип’ять, річка Десна, Самара тощо", – наголошує керівниця напряму "Вода" WWF-Україна Оксана Коноваленко.

     За площею басейн Дніпра охоплює майже половину території України (48%) та 19 областей. Окрім того, на берегах Дніпра побудовані підприємства важкої промисловості, для роботи яких потрібна електроенергія та вода. Виробництва використовують річкову воду, а в Дніпро скидають використану. 

Тому питання екологічного стану річки завжди було актуальним. До початку російського вторгнення залишилося чимало проблем, пов'язаних зі скидами і зміною клімату.  Війна ці проблеми тільки посилила. 

Довоєнні проблеми Дніпра

• Забруднення

Фото ілюстративне: toa55/Depositphotos

       Дніпро не любить "ковтати" хімікати, добрива, метали, пластик і навіть гель для душу.  Утім, у 2021 році під час скринінгу в басейні річки Дніпро виявили 161 сполуку щонайменше в одній пробі поверхневої води.

     Основними забруднювачами є важкі метали, групи фармацевтичних речовин, речовини, що містять фосфати і фосфонати, органічні речовини, сільськогосподарські отрутохімікати. Зокрема, у воді були знайдені гербіциди, інсектициди, фунгіциди. 

"Також у воді знайшли фармацевтичні препарати – це навіть звичайний Ібупрофен. Сліди антидепресантів, противірусних засобів", – додає гідрологиня.

       У Дніпро потрапляють недоочищені промислові та комунальні скиди. Наприклад, з металургійних та хімічних підприємств у Дніпро потрапляли іони важких металів, нафта і нафтопродукти, каже військовий еколог Сергій Чумаченко.

Целюлозно-паперова промисловість забруднює річки органічними речовинами. Це спричиняє зниження концентрації кисню у воді, тому гине риба і рослинність. 

       У природі все пов’язано: загибель риби призводить до збільшення популяції істот, які їдять падаль, у результаті порушується харчовий ланцюжок.

"Порушується одна ланка харчового ланцюжка, а за нею і все інше. До повного знищення і розмноження. Ті самі вимерлі риби – харчування для ракоподібних. Кажуть, наразі у Каховці ловлять таких раків, що ніколи раніше не бачили", – розповідає Ганна Амбросова.

      Також існує проблема із засміченням річки пластиковими відходами. Багато мікропластику потрапляє у воду з миючими засобами, засобами для догляду, косметикою.

Серед інших чинників, які шкодили Дніпру – забруднення кислотними дощами через велику кількість промислових викидів в атмосферу, радіоактивне забруднення від Запорізької АЕС, забруднення стоками із радіонуклідами з Чорнобильської зони, теплове, бактеріологічне, біологічне забруднення від ТЕС і ТЕЦ тощо.

• Цвітіння (евтрофікація)

Цвітіння води на Черкащині. Фото: "Типові Черкаси"

      Причиною цвітіння (активного розмноження мікроскопічних водоростей) є потрапляння органічних сполук і сполук  азоту, фосфору та поверхнево-активних речовин, що є поживним середовищем для розвитку мікроводоростей, пояснює Сергій Чумаченко.

Також цвітіння спричинене застійними явищами в Дніпрі у водосховищах майже по всій довжині русла в Україні.

• Обміління Дніпра

Також на Дніпро впливає зміна клімату та зарегульованість стоку, через яку міліють річки, що впадають у нього.

• Неефективне функціонування водоочисних споруд

      Основною загрозою для Дніпра були і залишаються скиди нечистот із підприємств та іншого виду колекторів через притоки Дніпра і в Дніпро безпосередньо.

"Якщо очисні споруди зруйновані або пошкоджені, то біогенні, органічні речовини будуть більше забруднювати Дніпро", – каже Оксана Коноваленко.

Коли відбувається масоване змивання нітратних або фосфатних добрив до водних об’єктів, це іноді спричиняє набагато більше шкоди, ніж точкове джерело забруднення, як-от завод. 

"Якщо на промисловому підприємстві, на комунальних стоках відбувається правильне очищення води, контрольоване скидання забруднюючих речовин, нічого страшного не відбувається навіть під час війни", – каже Ольга Ухань.

Як рашисти атакували Дніпро по всій Україні

Карта бойових дій станом на 21 грудня. Джерело: liveuamap.com

Перша атака росіян на Дніпро відбулася 26 лютого, коли вони цілилися у дамбу Київського водосховища – тоді ракету збила ППО.

У березні російські окупанти зайшли у Київську область і підірвали дамбу, яка виконувала функції автомобільного моста у місці впадіння річки Ірпінь у Дніпро. Внаслідок цього село Демидів було затоплене. 

Того ж місяця, у Всесвітній день води, ракета системи залпового вогню "Смерч" впала в річку Дніпро, але не здетонувала.

      Також з Дніпра неодноразово діставали збиті гвинтокрили росіян – у травні про підйом Мі-24 з двома трупами пілотів повідомляло Міністерство оборони України.

У вересні через удари по дамбі Карачунівського водосховища вода у річці Інгулець біля Кривого Рогу, яка впадає у Дніпро, тимчасово почервоніла.

     У жовтні у Херсонщині росіяни пошкодили прольоти автомобільного та залізничного мостів на північному кінці Каховської дамби і замінували узбережжя Дніпра перед контрнаступом ЗСУ.

Дніпро досі страждає внаслідок ворожих обстрілів. У Чернігівській області вже зафіксували понад 100 епізодів, які пов’язані із забрудненням води внаслідок руйнацій мостів, ТЕЦ, підприємств і нафтобаз.

      У східних та південних областях України ведуться активні бойові дії поруч з Дніпром. 

У жовтні росіяни перемістилися на лівий берег Дніпра на Херсонщині. Тепер вони перетворюють прибережну частину лівого берега на військову зону та обстрілюють десятки населених пунктів вздовж правого берега річки. 

Каховська ГЕС. Фото: Lalala0405/Wikipedia

       В окупації перебуває Нова Каховка, де починається канал "Дніпро-Крим" і розташована Каховська гідроелектростанція.

Заплава та лівобережні райони нацпарку "Нижньодніпровський", який є найбільшим в Україні та охоплює дельту Дніпра від Каховського водосховища до Бузького лиману, – досі окуповані, а центральна частина перебуває на лінії фронту. 

Кінбурнська коса на Миколаївщині – крихітний мис в гирлі Дніпра, що частково відділяє Чорне море від Дніпровсько-Бузького лиману, є місцем запеклих боїв. 

      Найбільш критична ситуація у Придніпровському промисловому регіоні – це Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська області. 

Саме у цих краях російські війська постійно обстрілюють прибережні райони і територіальні громади, а об’єкти водопостачання та водовідведення (каналізаційні споруди, станції водопідготовки) – пошкоджені або зруйновані. 

      Однак поки що повних даних щодо бойових дій вздовж території Дніпра немає у вільному доступі. Повноцінно оцінити шкоду, завдану Дніпру, можна буде після деокупації населених пунктів у його гирловій частині.

Що загрожує Дніпру

Речовини, які забруднювали Дніпро до 24 лютого, залишаються активними, але додається техніка, вибухівка, трупи ворогів. Фото: t.me/CinCAFU

      Речовини, які забруднювали Дніпро до 24 лютого, залишаються активними. Водночас деяких видів забруднень стає менше. Еколог Сергій Чумаченко припускає, що масштаби комунальних скидів та стоків з агропромислових земель трохи зменшились внаслідок зменшення виробництва. Утім, воєнні дії росії створюють низку інших загроз.

Брудна вода і залишки техніки

   російські обстріли та викиди забруднюючих речовин (порохових газів, продукти вибухових газів від вибухового перетворення тротилу та гексогену) призводять до утворення небезпечних газоподібних речовин.

Вони осідають на ґрунт, поверхневі води, мігрують у ґрунтові води та річку Дніпро, наголошує Сергій Чумаченко. Це може призвести до збіднення біорізноманіття видів у річковій екосистемі.

        Якщо на півдні уражається  якась військова техніка, то відбувається більш активне забруднення паливо-мастильними матеріалами, що є в баках та у двигунах танків, БМП, БТР, автомобілів, паливозаправників та інших її зразків.

"Але поки в річку не потрапляють снаряди в такій кількості, щоб вони дали дуже суттєву зміну хімічного стану", – каже Ольга Ухань.

      Багато міст втратили очисні споруди. Стоки Василівки Запорізької області потрапляють напряму в Дніпро. 

"Можемо лише припустити що схожу проблему має Енергодар, Марганець й Нікополь. Далі ці каналізаційні стоки прямують до водозаборів Каховки, Херсона, Миколаєва, Кривого Рогу. 

      Потрапляють вони й в окупований Крим через Північнокримський канал", – кажуть експерти Української природоохоронної групи Валерія Колодежна та Олексій Василюк.

Водночас, за словами Ганни Амбросової, наразі важко говорити про про всі наслідки бойових дій. 

"Яка ситуація зараз – достеменно не скаже ніхто, бо в зоні бойових дій ніхто не дозволяє відбирати проби води", – говорить вона. 

Вибухонебезпечні предмети

Один з російських гвинтокрилів, який підняли з дна Київського водосховища. Фото: ОК "Північ"

      Внаслідок війни у Дніпро потрапляє велика кількість осколків, фрагментів ракетних і артилерійських боєприпасів.

Екозахисники фіксували приблизно 3-4 військових літальних апарати (серед них були як дрони, так і вертольоти з десантом), які були збиті над Київським водосховищем і впали в річку.

Тобто під час активних боїв на Київщині у воду потрапило мастило, озброєння і військова техніка, а також тіла загиблих ворогів.

"Їхні трупи з великою ймовірністю лежать на дні, відбуваються природні, але досить токсичні процеси гниття. 

Тіла не змиваються вниз за течією, бо течії як такої вже немає. Режим водосховищ повністю контролюється людиною, допускаються лише невеликі спуски води", – кажуть екозахисники.

      Київщину деокупували, але акцент небезпеки змістився у гирло Дніпра (на Херсонщину та Миколаївщину).

Нерозірвані снаряди, трупи солдатів, техніка на понтонних переправах потрапляли напряму у воду. 

"Чим довше продовжуватимуться обстріли правобережної частини Дніпра, тим більша кількість артилерійських снарядів "булькнуть" у води найбільшої річки України", – додають екозахисники.

       Зрештою, снаряди можуть десятиліттями зберігатися у воді, тому в Дніпрі утворюються осередки хаотичного мінування снарядами і ракетами, що не розірвались.

Усе це підвищує рівень мінної небезпеки для людей на найближчі роки.

Ракетні удари по греблях і потопи

Фото: kharlamova_lv/Depositphotos

       "Ракетні удари по греблях можуть призвести до руйнування цих гідротехнічних споруд, що може призвести до гідродинамічного удару та затоплення значних територій нижче за течією", – каже військовий еколог Сергій Чумаченко.

Якщо окупанти таки вдарять по греблях ГЕС, можуть бути знищені численні будівлі, затоплені сільськогосподарські угіддя. Це може призвести до загибелі людей і тварин, знищення екосистем прибережних лісів і забруднення пойми річки Дніпро та інших негативних наслідків.

      Звісно, підірвати греблю ГЕС – не так легко, як здається, оскільки вони збудовані досить надійно.

Знеструмлення водоочисних станцій

     На стан Дніпра негативно впливають вимушені відключення електроенергії.

"На жаль, деякі міста не мають нормальних очисних споруд, бо вони і до війни не працювали або працювали погано. 

При перебоях зі світлом, якщо резервного живлення немає, ці станції можуть бути знеструмлені. Тоді у річку можуть надходити неочищені стоки", – каже Оксана Коноваленко.

      Водночас у Міндовкіллі запевняють, що у басейні Дніпра у 2022 році фіксується лише незначне зростання забруднення у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

"Вміст важких металів –  свинцю, нікелю, хрому та кадмію – не перевищує екологічні нормативи якості, проте спостерігається незначне збільшення у порівнянні з минулим роком",  – прокоментували у міністерстві.

      Зростання вмісту показників радіологічного забруднення не зафіксовано. Вміст радіонуклідів стронцію та цезію, за даними Міндовкілля, перебуває в межах норми.

Як флора і фауна Дніпра страждає від війни  

Фото ілюстративне: davemhuntphoto/Depositphotos

      Як до 24 лютого, так і зараз різні види рослин і тварин потерпають від забруднення води, однак науковці втішають: вимирання через війну їм не загрожує.

"На жаль, все що можна було знищити на Дніпрі – знищили під час будівництва водосховищ. Червонокнижна річкова видра, бобер живуть лише на певних ділянках у верхів'ях водосховищ, де є природна заплава і комплекси островів. 

Такі місця не відчули вплив війни", – наголошують екологи Української природоохоронної групи.

     Якщо домівці тварин загрожуватиме небезпека, вони можуть стати "внутрішніми переселенцями". 

"Сказати, що певним видам червонокнижних  тварин загрожує повне знищення внаслідок війни – важко. На мій погляд, ці червонокнижні види можуть мігрувати в більш безпечні місця – головне щоб чинники турбування мали короткотермінову дію", – каже Сергій Чумаченко.

Однак риба локально може гинути – і внаслідок вибухів, і через токсичні забрудники. 

"Якщо снаряд потрапляє у воду і детонує, біота, риби, птахи загинуть. Весь харчовий ланцюжок від дрібних мікроорганізмів, до тих, хто ними живиться, може загинути. Але це може бути тільки локально", – наголошує Оксана Коноваленко.

       Якщо у водосховищі детонує снаряд, то загине промислова риба. Але у таких місцях не живуть особливі види риб. 

"Так само бобер у водосховище не полізе, бо йому там хатку нема де будувати", – додає науковиця.

У жовтні перед успішним контрнаступом ЗСУ росіяни замінували дамбу Каховської ГЕС і почали погрожувати підривом під час боїв за Херсон.

У разі прориву дамби саме ці ділянки Лівобережжя, розташовані в заплаві, найбільше постраждають від затоплення, зазначають експерти Української природоохоронної групи.

Також від терору може постраждати національний природний парк "Олешківські піски" і частина Чорноморського біосферного заповідника.

    російське вторгнення шкодить птахам, які гніздяться на Дніпрі. Наприклад, багато перелітних птахів прилітають гніздитись у пониззя Дніпра. 

     На місцевості, яка була окупована росіянами, місця гніздування птахів були пошкоджені важкою військовою технікою, тому цьогоріч птахи не змогли дати там потомство. 

"Окупанти навіть муфлонів пожерли на Джарилгачі, топтали гніздечка з яйцями… А що їм? Їм було плювати на те, що там рідкісні птахи, що це заповідник", – каже Ганна Амбросова. 

Як постраждають інші екосистеми, пов’язані з Дніпром

        Для країн-сусідів забруднення та нищення Дніпра може призвести до збіднення біорізноманіття, порушення структури екосистем, міграції забруднюючих речовин і небезпечних хімічних сполук.

"Річкові екосистеми та аквальні комплекси Дніпра мають високий асиміляційний потенціал для самовідновлення. 

Однак у кінцевому рахунку води Дніпра впадають у Чорне море і фактори транскордонного впливу починають працювати через Дніпрово-Бузький лиман для всіх країн, які знаходяться на  берегах Чорного моря", – каже Сергій Чумаченко.

Забруднена вода потрапляє в Чорне море та Азовське море, і може дістатися сусідніх країн.

Читайте також: Хто і як забруднює річку Дніпро

Як врятувати Дніпро і подолати наслідки війни?

Фото: panama7/Depositphotos

       Після перемоги українцям доведеться не лише долати наслідки війни, а й повертатись до вирішення старих проблем.

"Річкові екосистеми мають здатність до самоочищення. Але вони можуть самоочищуватися при умові, якщо постійно не забруднюються далі. 

Безліч факторів також будуть на це впливати – водність, режим опадів, температурний режим", – наголошує Оксана Коноваленко.

     Науковиця наголошує: щоб запустити процес самоочищення, необхідно розбудувати нормальну систему водоочисних споруд.

Для відновлення Дніпра Сергій Чумаченко пропонує такі заходи: 

• відновити повноцінний екологічний моніторинг басейну річки Дніпро;
• відновити функціонування всіх очисних споруд для попередження скиду неочищених стоків;
• створити біоплато для підвищення рівня асиміляційного потенціалу та самоочищення водних екосистем, які були уражені через війну;
• розробити повноцінну екологічну стратегію відновлення річки Дніпро після війни.

Наразі в Україні збирають інформацію про епізоди забруднення вод Дніпра через війну. Попереду – велика робота.

     Міндовкілля і Державне агентство водних ресурсів розробляють плани управління водним ресурсами. Програму заходів мають ухвалити у 2024 році. 

"Вона і буде такою повоєнною відбудовою, направленою на покращення стану водних ресурсів України, зокрема внаслідок військових дій", – каже Ольга Ухань.

Кожен цикл плану управління орієнтований на 6 років. Екологиня каже, що якщо зараз побудувати водоочисні споруди і запустити їх, то результат буде помітний за 6, 12, 20 років.

     "У Європі такі плани були впроваджені з 2006 року і досі ми не можемо сказати, що Дунай ідеальний з точки зору якості води. 

Я думаю, що пройде від 12 до 20 років, щоб ми відчули перші тенденції на поліпшення", – прогнозує Ольга Ухань.

Повоєнне відновлення Дніпра – це поступовий і довгий процес.  Фото: Wlad_Mus/Depositphotos

    Повоєнне відновлення Дніпра – це поступовий і довгий процес, тому що дуже багато місцевості пошкоджено, особливо на Сході. Зокрема, території Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської областей, вважає військовий еколог Сергій Чумаченко.

Для подолання забруднення на Дніпрі потрібно створювати плавучі острови з рослин та водоростей, які добре поглинають забруднюючі речовини з води, зокрема сполуки важких металів, фосфати, нітрати, нітрити та інші небезпечні речовини.

      На ушкоджених берегах потрібно буде висаджувати вербу,  комиш, які відновлюють структуру дна, ґрунт, вбирають забруднення, а потім утилізувати їх.

Українцям доведеться роками розміновувати Дніпро.

"Насамперед треба буде розмінувати громади, розташовані по берегу річки: наприклад Марганецьку, Нікопольську ОТГ, тому що там чорноземи і треба, щоб вони працювали. 

У пріоритеті – вибухонебезпечні предмети на берегах річки, а в другу чергу – ті, які у воді", – каже Сергій Чумаченко.

     Також з Дніпра потрібно буде діставати рештки військової техніки та інші залишки військової амуніції і боєприпасів.

"Знищену військову техніку і озброєння теж треба буде діставати, тому що у воду потрапляють важкі метали, залишки вибухових речовин з боєприпасів – гексоген, тротил. Це не дуже добре для навколишнього середовища", – каже еколог.

     Сергій Чумаченко сподівається, що для пошуку та розмінування можна буде використовувати підводні дрони. Утім, якась частина боєприпасів так і залишиться на дні – принаймні на найближчі десятиліття. 

"Річкові екосистеми швидше відновлюються, ніж наземні, тому що вода рухається, процеси самоочищення проходять швидше. І Дніпро – це наша національна гордість, наша реліквія із козацьких часів, це найбільша водна артерія нашої держави і Україна має бути зацікавлена у його відновленні якомога швидше", – каже військовий еколог.

     Сергій Чумаченко вважає, що покращення можуть бути вже за рік-два після завершення бойових дій.

Цю публікацію було підготовлено в межах проєкту "Зниження ризиків стихійних лих у постраждалих від конфлікту районах України", що імплементується ACTED, Ініціативами IMPACT та БФ "Право на захист" за підтримки Швейцарії.​

      Ця стаття була створена за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор. Думка автора(ів) не обов'язково відображає погляди донора.

Олена Барсукова, Яна Осадча, "Українська правда. Життя".