Роз’яснення щодо прав інтелектуальної власності на поширення сорту рослин

Сучасна аграрна політика України спрямована на створення умов для розвитку високоефективного виробництва в галузі рослинництва. Селекція -найрезультативніший чинник зростання виробництва продукції рослинництва, покликана створювати нові та вдосконалювати старі сорти рослин. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» регулює охорону особистих немайнових і майнових прав на сорт.

         Згідно з цим законом можуть набуватися такі права на сорти:

• Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин.
• Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин.
• Право на поширення сорту рослин.

           Особисте немайнове право інтелектуальної власності на сорт підтверджується  свідоцтвом про авторство на сорт рослин. Фізична особа, яка створила сорт, визнається автором сорту та набуває особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин з дати державної реєстрації прав на сорт. Не визнаються авторами сорту фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення сорту, а тільки надали автору (авторам) сорту технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при створенні сорту та/або оформленні заявки. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не відчужуються, не передаються та діють безстроково.

Особа, визнана автором сорту, має право:

а) на захист від привласнення чи спотворення її авторства;

б) на нерозголошення її імені як автора сорту і незазначення його у публікаціях;

в) вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.

          Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин є право володільця патенту на використання сорту та виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту іншими особами, яке полягає в тому, що ніхто без дозволу володільця патенту не може здійснювати щодо посадкового матеріалу такі дії:

• виробництво та відтворення (з метою розмноження);
• доведення до кондиції з метою розмноження;
• пропонування до продажу;
• продаж або інший комерційний обіг;
• вивезення за межі митної території України;
• ввезення на митну територію України;
• зберігання для будь-яких перелічених вище цілей.

 Правом на поширення сорту рослин є право його володільця на поширення сорту і на дозвіл чи заборону поширення сорту іншими особами, яке полягає в тому, що без дозволу власника свідоцтва про державну реєстрацію сорту рослин не можуть здійснюватися щодо посадкового матеріалу сорту такі дії:

• пропонування до продажу;
• продаж або інший комерційний обіг;
• зберігання для будь-яких перелічених вище цілей.

Згідно зі статею 41 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», чинність майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин обмежується строком, установленим цим законом, та підтримується за умови сплати за її підтримання, що становить тридцять календарних років на сорти деревних та чагарникових культур і винограду та двадцять п’ять календарних років для всіх інших сортів.

Після завершення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, а також його дострокового припинення чи відмови від них, відповідно до положень статей 50 та 51 цього закону, цей сорт стає суспільним надбанням і його може вільно використовувати будь-яка особа. У порядку, визначеному Компетентним органом, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин може бути подовжений, але не більше ніж на п’ять років.

Право на поширення в Україні виникає з дати внесення сорту до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Сорти, не внесені до зазначеного реєстру, забороняється поширювати в Україні, якщо інше не передбачено законом.

Вчинення будь-яких дій щодо сорту без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на цей сорт є порушенням прав на сорт рослин та тягне за собою відповідальність згідно із Законом України!