Гармаші 406-ї артилерійської бригади морської піхоти продовжують результативно знищувати ворога на південному напрямку.
— Ніч у цього розрахунку була напруженою, проте результативною. Зараз гармаші умовно відпочивають, адже цілі на враження можуть з’явитися будь-якої миті, — розповідає командир підрозділу на позивний «Стіч». — Багато роботи, бо підтримуємо піхоту, яка на тому березі, тож працюємо без зупину. Цілі — це жива сила, техніка, склади з БК, доти, окопи й, звісно, ворожа артилерія. Днями якраз знищили декілька гармат, які обстрілювали нашу піхоту.
Боги війни працюють 24/7, тож командири намагаються організувати бодай якийсь відпочинок для своїх підлеглих.
— Намагаємось якось змінювати розрахунки, переводити з гармати на гармату, щоб там, де менша інтенсивність стрільби, хлопці хоч трошки відпочили, — каже «Стіч».
У війську харків’янин «Стіч» із жовтня 2022 року. У минулому — він абсолютно цивільна людина, за плечима хіба що військова кафедра та вища технічна освіта, яка й допомогла йому опанувати нинішню посаду.
— Як казав мені мій викладач: артилерія це математика з елементами логіки, — воно так насправді й працює, — додає захисник.
Нині одна з головних перепон у роботі артилеристів — ворожі розвідувальні БПЛА, але хлопці навчилися справлятися й з цим.
— Постійно над нами «пташки» літають, тож як тільки бачимо «вікно», щоб відпрацювати, одразу насипаємо по максимуму, — розповів командир гармати М777 Артем. — Є у нас контроль по небу, побратими нам дуже допомагають щодо моніторингу повітряного простору.
Відпочивати розрахунку довго не довелося. Прийшли нові цілі — позиції піхоти ворога. Лічені хвилини, і хлопці вже розгортають гармату. Кожен знає, як йому діяти, куди бігти й що нести. Артем ввів потрібні координати й пристрільний «кабанчик» уже полетів.
— Трохи скоригували. Зараз ще чотири один за одним полетять до ворога. А потім іще. Понад сто снарядів щодня відсилаємо на той берег, — прокоментував Артем.
Менше ніж десять хвилин знадобилося захисникам на отримання координат, відпрацювання по цілі та повного згортання й маскування гармати. Отримали команду про ворожу «пташку» в небі. Гармаші кажуть, річ звична, тож перечекають і продовжать. Втома є, але мотивація ще більша.
— Назавжди запам’ятав слова свого маленького сина, коли я в перший день війни виносив його на руках з підвалу. Він питав: «А що, війна вже закінчилась?». Хлопці, таке не прощається, це навіки. Я за це життя покладу, пам’ятатиму це до кінця життя, і мої діти пам’ятатимуть, — емоційно поділився «Стіч».
І, готуючи черговий постріл, «Стіч» та його побратими обіцяють, що результати українських гармашів назавжди запам’ятають рідні знищених російських окупантів, окупантів, які принесли велике горе на українську землю.
