Саміт «Кримської платформи» визначив шлях для деокупації Криму

У понеділок 23 серпня у Києві відбувся перший саміт Кримської платформи – новоствореного міжнародного формату, що ставить на меті домогтися деокупації Криму. В Росії це викликало неабиякий ажіотаж, аж до запровадження санкцій проти дипломатів, причетних до підготовки саміту, включно з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.

І хоча попереду довгий процес, перший успіх вже є.

Попри зусилля РФ, яка намагалася завадити організації саміту ("Європейська правда" розповідала про це), у Києві зібралися представники 47 держав та міжнародних організацій, які схвалили спільне міждержавне рішення про те, як діяти для припинення анексії та повернення Криму.

Цей документ не просто підтверджує, що півострів є українським, а дії РФ у Криму від 2014 року є агресією та окупацією – щодо цього у світі є консенсус і без того.

Держави-учасниці саміту гарантують, що ця подія – лише початок їхньої співпраці для повернення Криму, тож вони "створюють Міжнародну Кримську платформу як консультативний і координаційний формат з метою мирного припинення тимчасової окупації".

Всі 47 учасників саміту зобов’язалися розглянути подальше посилення санкцій проти Кремля, "якщо дії Росії цього вимагатимуть", пообіцяли "використовувати відповідні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для вирішення проблем, пов'язаних з тимчасовою окупацією... а також консультуватися, обмінюватися і координувати, як належить, свої зусилля". Для цього буде створена мережа постійної та швидкої комунікації між представниками МЗС держав-учасниць Платформи (їхній перелік, до речі, ще може бути розширений – Платформа відкрита для приєднання).

Не обійшлося і без тролінгу на адресу РФ, яку 47 країн запросили взяти посильну участь у деокупації АР Крим та Севастополя.

"Європейська правда" публікує повний текст рішення саміту.

Спільна декларація Учасників Міжнародної Кримської платформи

Учасники Міжнародної Кримської платформи,

•            керуючись Статутом Організації Об'єднаних Націй, Загальною декларацією прав людини, Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Паризькою хартією для нової Європи, а також цілями і принципами міжнародного права, включаючи міжнародне право з прав людини та міжнародне гуманітарне право,

•            беручи до уваги Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 68/262 "Територіальна цілісність України" і наступні резолюції щодо стану дотримання прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна, і щодо проблеми мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів,

•            посилаючись на резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року під назвою "Визначення агресії", в якій, серед іншого, зазначено, що жодні територіальні надбання або особливі переваги, отримані внаслідок агресії, не визнаються і не мають визнаватися правомірними,

•            беручи до уваги положення резолюції Генеральної Асамблеї ООН 75/192, яка закликає держави-члени конструктивного залучатися до узгоджених дій, в тому числі у рамках міжнародних структур, з питань, що стосуються Криму,

•            підкреслюючи універсальний і уніфікований характер Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права і підтверджуючи, що Конвенція встановлює правові рамки, в яких повинна здійснюватися вся діяльність у морях і океанах,

•            беручи до уваги Наказ, ухвалений 19 квітня 2017 року Міжнародним Судом ООН за поданням України про визначення тимчасових заходів, поки справа перебуває на розгляді, у справі про застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (Україна проти Російської Федерації), яка накладає на Російську Федерацію зобов'язання утриматися від збереження існуючих та запровадження нових обмежень на право кримськотатарського народу зберігати свої представницькі інститути, включаючи Меджліс, а також забезпечувати доступність освіти українською мовою,

•            беручи до уваги рішення, винесене 14 січня 2021 року Великою палатою Європейського суду з прав людини у справі Україна проти Росії (щодо Криму) (скарги № 20958/14 і 38334/18), у якому робиться висновок про те, що Росія здійснювала ефективний контроль над Кримом у період з 27 лютого по 18 березня 2014 року і в період після 18 березня 2014 року,

•            підтверджуючи відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності і територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води,

•            вкотре нагадуючи про те, що Учасники Міжнародної Кримської платформи не визнають і продовжують засуджувати тимчасову окупацію та незаконну анексію Криму, яка є прямим викликом міжнародній безпеці із загрозливими наслідками для міжнародного правопорядку, що захищає територіальну цілісність, єдність і суверенітет усіх держав,

Учасники Міжнародної Кримської платформи засуджують

•            триваючі порушення і зловживання та системні неправомірні обмеження прав людини і основних свобод, яких зазнають мешканці Криму, таких як право на мирні зібрання, право на свободу поглядів і на вільне їх вираження, релігії або переконань, право на свободу об'єднань, обмеження на можливість шукати, одержувати і поширювати інформацію, а також перешкоджання і залякування, яких зазнають у своїй діяльності журналісти, правозахисники та адвокати,

•            триваючу мілітаризацію Криму, яка підриває безпеку і стабільність у всьому Чорноморському регіоні,

•            перешкоджання правам і свободам судноплавства, що здійснюється відповідно до міжнародного права, включаючи перешкоджання вільному проходу суден через Керченську протоку в Азовське море і назад, і підкреслюють, що такі перешкоди мають негативні економічні наслідки для портів України в Азовському морі і для міжнародних торговельних потоків,

•            триваючу зміну демографічної структури на окупованому півострові шляхом переселення російських громадян до Криму,

Учасники Міжнародної Кримської платформи вирішили

•            створити Міжнародну Кримську платформу як консультативний і координаційний формат з метою мирного припинення тимчасової окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і для відновлення контролю України над цією територією в повній відповідності до міжнародного права,

•            продовжувати здійснення політики невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Російською Федерацією,

•            розглянути запровадження подальших політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів щодо Російської Федерації, якщо це передбачено правовою системою кожного Учасника Платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії цього вимагатимуть,

•            протистояти новим викликам та гібридним загрозам, які постійно змінюються, спричиненим триваючою мілітаризацією Криму, та підтримувати спільні зусилля з посилення стійкості до цих загроз у контексті зростання загроз для безпеки і стабільності у Чорноморському регіоні,

•            повторно підтвердити зобов’язання рішуче протидіяти будь-яким одностороннім спробам кинути виклик і змінити міжнародний порядок, заснований на верховенстві права, і висловити рішучість захищати, підтримувати і зміцнювати міжнародний правопорядок, включаючи правовий режим морів та океанів, що ґрунтується на повазі до міжнародного морського права, у тому числі, як це відображено в Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права,

•            закликати Російську Федерацію виконувати свої зобов’язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та інших застосовних норм міжнародного права, вимагати, щоб Російська Федерація негайно припинила всі порушення прав людини і зловживання щодо мешканців Криму і забезпечила повний і безперешкодний доступ до Криму для усталених регіональних і міжнародних моніторингових механізмів з дотримання прав людини, зокрема Місії ООН зі спостереження за дотриманням прав людини в Україні та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, як це передбачено їхніми чинними мандатами, які охоплюють всю територію України, включаючи територію Криму, а також для правозахисних неурядових організацій,

•            об'єднати зусилля, спрямовані на захист прав і свобод цивільного населення, яке мешкає в окупованому Криму, і домогтися негайного та беззастережного звільнення громадян України, незаконно затриманих або засуджених з політичних мотивів Росією та її державними агентами як на території окупованого Криму, так і на території Російської Федерації,

•            закликати Російську Федерацію забезпечити всім особам, які належать до етнічних і релігійних громад півострова, включно з етнічними українцями і кримськими татарами, можливість повною мірою користуватися своїми правами людини і надати змогу підтримувати і розвивати свою культуру, освіту, самобутність і традиції культурної спадщини, які на сьогодні перебувають під серйозною загрозою в результаті тимчасової окупації,

•            використовувати відповідні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для вирішення проблем, пов'язаних з тимчасовою окупацією, розглядати можливість застосування інших механізмів там, де це доцільно, а також консультуватися, обмінюватися і координувати належним чином свої зусилля в рамках міжнародних організацій, на міжнародних конференціях, форумах та інших заходах, де обговорюється тема Криму,

•            розглянути можливість підтримки економічних, інфраструктурних та екологічних проектів, які сприяли б подальшому розвитку регіонів України, які межують з тимчасово окупованим Кримським півостровом,

•            створити мережу постійної та швидкої комунікації між представниками міністерств закордонних справ держав-учасниць Платформи (створити контактні підрозділи з питань Криму),

•            визнати роль національних парламентів у протидії тимчасовій окупації Криму та заохочувати координацію діяльності щодо Криму між національними парламентами, а також у рамках міжпарламентських асамблей,

Підсумовуючи, Учасники

вітають необхідні спільні дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах,

підкреслюють, що будь-яка зміна статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як невід'ємної частини суверенної території України не визнається і не буде визнаватися, і що спроби Росії легітимізувати тимчасову окупацію та протиправне захоплення є неприйнятними,

підтверджують свою рішучість підтримувати тиск на Росію для припинення тимчасової окупації Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і відновлення контролю України над цією територією,

вітають створення Україною Національного офісу Кримської платформи,

вітають створення Міжнародної експертної мережі Кримської платформи з урахуванням підтримки її діяльності та пропонують міжнародним і національним неурядовим організаціям, аналітичним центрам та експертному співтовариству долучатися до діяльності цієї мережі,

очікують повернення Україні тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і відновлення їхнього автономного статусу, як це передбачено Конституцією України, і заявляють про свою підтримку мешканців цієї території у відновленні їхніх прав і свобод, закріплених у Конституції України, і поліпшення соціально-економічного становища на півострові,

закликають Російську Федерацію залучатися до конструктивної участі у діяльності Міжнародної Кримської платформи, спрямованої на припинення тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Київ, 23 серпня 2021 року