СИТУАЦІЯ НА ФРОНТАХ ВІЙНИ ОЧИМА ЗАХИСНИКІВ ВІТЧИЗНИ

Михайло ВЕДМІДЬ.

ТРИВОЖНІ новини надходять зі Сходу України, де російські загарбники попри величезні втрати у живій силі та техніці продовжують наступати на позиції наших захисників. І таки мало-помалу просуваються. Цей факт визнають і в Генштабі ЗСУ, але якихось подробиць не повідомляють. Тим більш цінною є інформація від безпосередніх учасників подій на Донбасі. Так, вона геть не оптимістична.

«Наразі виглядає, що наш фронт на Донбасі обвалився, — поділився (якщо не шокував) оцінкою воєнних обставин офіцер бригади НГУ «Азов» Роман Пономаренко. І додав: — Тривалий час становище на Донбасі цілком доречно характеризувалось як «важке, але контрольоване». Проте тепер воно з-під контролю вийшло».

Військовослужбовець стверджує, що оборона ЗСУ дезорганізована, війська втомлені, ослаблені, а чимало підрозділів деморалізовані. Поповнення, яке надходить, не допомагає, а навпаки — ускладнює бойову роботу частин. Пономаренко зауважує, що росіяни тільки тому не прориваються глибоко, що їхні війська так само виснажені, як і українські. Однак значна кількісна перевага в особовому складі та безмежні запаси боєприпасів дають змогу їм продовжувати наступ. «Зупинити його ми наразі не можемо». Саме це Пономаренко вважає причиною розвалу фронту, а не Курську операцію Збройних сил, котра відтягнула на себе помітні ресурси Українського війська.

Водночас цю та подібні операції він не називає і рятівними для східного фронту: «Так, контр-удари на інших ділянках фронту можуть мати результат. Проте сенс вони мають тільки у випадку, якщо фронт на Донбасі тримається». Не варто також покладатися на те, що у росіян вичерпаються резерви: «Це ми чуємо вже два роки, але ті резерви щось все не закінчуються».

У тому, що командування ЗСУ має глобальні плани, Пономаренко сумнівається. Втім, радить йому поліпшити дисципліну у війську: «Бо зараз вже становище на межі, а примусово мобілізоване поповнення його тільки поглиблює».

Також невеселою, проте оптимістичнішою ситуація на Східному фронті видається у ще одного захисника Вітчизни — військовослужбовця і політолога Кирила Сазонова. У військовому огляді за 30 серпня він зазначає: «Друзі, коротко щодо ситуації на Донбасі. Вибачте, але у мене відчуття, що всі чекають не просто поганих, а катастрофічних новин. Бог із ними, з диванними експертами, але люди завжди тверезо мислячі та врівноважені вже всерйоз пишуть: «Донбас здають!», «Зливають» Донецьку область!».

Експерт закликає колег не поширювати панічних настроїв і дає коротку характеристику ситуації на різних напрямках Східного фронту. «По Часовому Яру. Вже понад місяць ворог не має жодного просування, вони лізуть через канал невеликими піхотними групами. З технікою більше не лізуть, там два проходи — це прямий ліфт до Кобзона. Піхотні групи стирають у порошок на підході, а тих, хто проліз, — дотискає наша піхота. Місяць тому вони проривалися, закріплювались, і потім їх відрізали та вибивали — зараз закріплюватися не встигають.

По Торецьку. Є просування супротивника, є штурми міста. Зрізають наш виступ, який їм упоперек горла. На Кліщіївці теж намагаються зрізати, але вже пів року без результату. По Торецькому напрямку в них просування — по два будинки на добу. Торецьк і Часік тримають стомлені, виснажені, але дуже круті бойові бригади. Тож ніякого різкого ривка та втрати контролю там немає і не буде.

По Покровську. Тут найважчий напрямок уже не перший місяць. Усі резерви вони кидають сюди. З Часіка навіть техніку сюди перекинули. Втрати у людях та техніці у них страшні. Ще до виходу на бойові позиції їх на шляху наші дронами половинять. І далі у процесі. За технікою, за артою та за особовим складом — вони платять за кожен метр. Платять та лізуть. Це правда. Але!

Військові між собою вже не перший день це обговорюють, та й у ЗМІ такі оцінки просочуються. Ситуація склалася така. Противник тих можливостей, що були ще місяць-два тому, вже не має. Він уже не може наступати у двох напрямках. І коли до Покровська залишилося 10 км — доводиться гальмувати. І кидати сили на Селідове, щоб не отримати у фланг. До речі, вуличних боїв там теж немає, бо я й такі заголовки бачив. Раніше були б одночасні удари на Покровськ, Селідове, та ще й полізли би з цього боку до Костянтинівки. Нині обирають щось одне. Сил не вистачає.

Ми теж на межі. Бойові бригади виснажені. Противник вимотаний, і ми теж. Але… хіба ж ви чекали іншого? Так, були обіцянки про «два-три місяці», про мир уже цього літа чи у вересні. Але реальні воїни завжди плювалися. І повторювали вам — буде важко, попереду ще тяжкі бої, не поспішайте святкувати Перемогу. Вона буде обов’язково. Але не завтра, не восени і не сама собою.

Хто не слухав — ви зберегли нерви, супер, але тепер боляче бачити реальність. Покровськ їм не по зубах. Жодного «далі» у них не буде. Але попереду дуже важка осінь. Яка від усіх вимагатиме титанічних зусиль. А у нас і в тилу щурів вистачає, які шкодять. І у погонах. Але нормальних більше. І на нас чекає важка заслужена Перемога. І ми всі видихнемо і святкуватимемо. У 2025 році. Не на початку». Тож жодної військової катастрофи на Донбасі не відбувається, запевняє Кирило Сазонов.

Із ним у цілому погоджується колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов. Росіяни кинули всі наявні в них ресурси для окупації Покровська, вважає військовий експерт. Проте можливості окупантів не безмежні, і якщо українські оборонці зможуть протриматися ще кілька тижнів, то з’явиться шанс зупинити противника.

Також Селезньов нагадав, що ворог має чисельну та авіаційну перевагу, і це допомагає йому наступати і просуватися в глиб нашої території. І підсумував: «Поки що ми не маємо можливості зупинити це просування, на Покровському напрямку зокрема».

Ну а чому така увага саме до цього напрямку, пояснив голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко. За його словами, якщо російські війська захоплять місто Покровськ на Донеччині, то наступними їхніми цілями можуть стати Часів Яр, а також вихід до Краматорська, Слов’янська, Костянтинівки, Дружківки. Ну а там уже й до адмінкордонів Донецької та Луганської областей усього кілька кроків. А саме таке завдання (поряд з іншими) — вихід на адміністративні кордони Донеччини та Луганщини — поставив перед військом країни-агресора її правитель путін. Та наші захисники з цим не погоджуються і мужньо тримають оборону.

                                                                        Всеукраїнська газета "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ"