Скільки коштує служба солдату, офіцеру? - Тетяна Чорновол
За матеріалами інтернет-видань
12.02.2023
519
Зачепив за живе допис у фейсбуці: "А хтось рахував, скільки коштує служба солдату?" Дуже правильна постановка питання, але хочу продовжити: "А хтось рахував, скільки коштує служба офіцеру?"
Розкажу: тільки на ремонт авто, шини і паливо за рік для взводу пішло понад півмільйона грн. Паливо завжди за свій рахунок. Хіба що, коли були при танковій, ті давали лише 80 літрів дизелю в місяць.
Інколи взвод скидається, але основна вага латати фінансові діри лежить на командирі - моя зарплатна картка вічно пуста. І це при тому що мені підкидають на війну з усіх моїх попередніх робіт, але зразу все вилітає разом із моєю військовою платнею.
Я, взагалі то, вважаю це нормально витрачати зарплату на війну. Живемо ж одним днем. Була би можливість, я би і ракети купувала...
Але образливо до чортиків, коли при такій постановці питання мій взвод і я особисто отримали бойові лише за три з половиною місяці, ой, помилилася за 4 з половиною. Але це мізер порівняно з тим, що ми на нулі вже скоро рік. За лютий-березень - оборону Києва - ми бойові не отримали. З вересня знову не отримуємо. Всі довідки я роблю, а це досить важко, якщо ти доданий підрозділ, а особливо, коли тебе перекидають із батальйона в батальйон, а командирів, які повинні підписати, відправляють на Бахмут. Вже 9 таких вимучених мною довідок лежить у штабі моєї любої бригади... І нічого.
А особливо образливо до чортиків, коли розумієш, що так відбувається, зокрема, через ставлення до мене особисто. Чомусь до нас, майданівських депутатів, досі особливе ставлення... Ні, на лінії фронту у мене все добре, всі, з ким я перетиналася в зоні 5 км від ворога - мої друзі, побратими. Але штабні та тилові пацюки моєї бригади мене ненавидять. Для них святий принцип принизити: не заплатити "бойові", не надати вчасно документи, зробити якусь гидоту в штатці. Наприклад, у штат мого взводу записали 200-тих бійців і я не можу доукомплектуватися.
Але знов таки розумію, що не лише справа в мені. Інші тилові штаби інших бригад, переконана, теж із максимальною зневагою ставляться до військових, що на нулі.
Може тому, що тилові пацюки реабілітуються у власних очах, коли принижують тих, хто воює? Мовляв, ми крутіші...
Як я ненавиджу приниження! Гідність - найбільше щастя. Добре, що на нулі можна обуритися, і зразу забути про штаб, бо бойова робота вимагає всієї уваги. Тому на фронті мені добре. Тут гідне життя, тут повага і справжність. Тут, на нулі, ми всі однієї крові, і не терпимо приниження. І штабних пацюків тут немає. Хіба це не щастя? А їм, щоб пір'я в роті поросло...
Тетяна Чорновол, військовослужбовець ЗСУ, сторінка ФБ.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ