Сьогодні 175 літ Матері Українського націоналізму Олені Пчілці

   При народженні Олена Пчілка мала ім’я Ольга Драгоманова. Її старший брат Михайло Драгоманов став одним із найвидатніших інтелектуалів своєї епохи. Ольга вийшла заміж за університетського приятеля Михайла Драгоманова - Петра Косача.

   Оселившись із чоловіком у місті Звягелі (нині Новоград-Волинський), вона приділяла багато часу збиранню місцевого фольклору. На основі зібраних матеріалів у 1876 році було видано книжку "Український народний орнамент". Свою працю вона вважала однією з головних життєвих засад. А діалектне слово "пчілка" обрала як псевдонім, що натякав про дбайливий невпинний труд.

   Послідовна у своїй відданості українству, Ольга Петрівна зважилася на неймовірний, як на ті часи, педагогічний експеримент. Вона не хотіла, щоб дітей русифікували в офіційних школах, тож син й доньки до певного часу вчилися вдома.

Петро Антонович поділяв погляди дружини. Його недарма якось назвали першим українським татом, що пішов у декретну відпустку. Після народження Лесі молода мати поїхала лікувати "нерви" (у сучасній термінології це б назвали, мабуть, післяпологовою депресією) на водах, а батько взяв відпустку на службі й фактично виходив хворобливе немовля.

   Олену Пчілку охоче і заслужено називають матір'ю українського націоналізму. Вона входила у керівні органи українських інституцій, підписувала петиції й вимоги до чинної влади.

   На відкритті пам'ятника Котляревському в Полтаві у 1903 році місцева влада заборонила виступи українською мовою. Звичайно ж, Олена Пчілка виголосила промову рідною мовою, не зважаючи на присутність поліції.

   Олена Пчілка, Михайло Старицький, Іван Франко та Леся Українка займалися реформуванням літературної мови. Воно тоді дістало назву "кування", тобто виковування, витворення слів. Може видатися дивним, що загальновживані нині лексеми з'явилися "з примхи" відважних авторів. Так, Старицькому ми завдячуємо словами "мрія" та "майбутнє", Олені Пчілці - прикметниками "палкий" і "променистий".

    Серед видань, ініційованих і підтриманих Оленою Пчілкою, варто вирізнити феміністський альманах "Перший вінок". Це була заявка на право жінок говорити власним голосом.

   Радянській же владі її діяльність видавалася злочинною. Врешті у 1930 році чекісти прийшли з ордером на арешт.

   80-літня жінка вже не могла самостійно ходити, і розгублені візитери таки вирішили залишити її вдома. Матір'ю опікувалися доньки, проте невдовзі й вони зазнали переслідувань…

   Померла Олена Пчілка 4 жовтня того ж року. Її поховали поруч із дочкою - поетесою Лесею Українкою, на Байковому кладовищі в Києві.

   Цікаві та маловідомі факти з життя видатних українців представлені у книзі Ганни Черкаської “Українська історія в обличчях”.