Стріляють та бомблять день і ніч, немає спокою: що розповідають вимушені переселенці з небезпечних прифронтових зон

За матеріалами інтернет-видань 21.08.2026 100

«Стріляють і вдень, і вночі — немає спокою». Що розповідають евакуйовані з прифронтових громад та волонтери

З початку 2026 року транзитний центр Павлограда прийняв понад 22 тисячі евакуйованих, розповіла Суспільному його керівниця Лілія Земляна. Наразі 90 відсотків людей приїздять з прифронтових громад Дніпропетровщини, які постійно потерпають від обстрілів РФ.

Що розповіли про життя в прифронтових громадах евакуйовані з Письменного та Медичного — читайте в матеріалі.

37-річна Альона евакуювалась з двома племінниками, 11 та 15 років, з селища Письменне Синельниківського району. Оселя жінки ціла, проте каже — навколо все зруйноване. Працює один магазин, світло та газ поки що є. Альона розповідає: РФ постійно б'є по будинках, ховатися доводилось за межами села, бо жодного укриття в селищі немає.

«Виїжджаєм за село в посадки. Хто пішки йде, хто на автівці. Не тільки ми, а все село. Страшно звісно, бо ночами не спиш, дивишся ті тривоги, щоб хоч у тебе не летіло», — каже вона.

«Стріляють і вдень, і вночі — немає спокою». Що розповідають евакуйовані з прифронтових громад Дніпропетровщини

Евакуація жителів прифронтових громад. Суспільне Дніпро

Жінка з племінниками поїдуть до знайомих у Дніпрі. Вже потім, каже, буде шукати власне житло.

А от Алла з Медичного Васильківського району розповідає: їй немає куди їхати. 55-річна жінка із сином вже два тижні чекає на розселення у транзитному центрі.

«Стріляють і вдень, і вночі — немає спокою ніякого. І вночі по 2-3 рази і вдень так само, люди з села майже всі повиїжджали вже. Дуже страшно», — зазначила вона.

Алла. Суспільне Дніпро

Світло в селі є, але через обстріли — постійні перебої, каже Алла. Газ також є. Жінка зазначила: у селі не залишилось жодної цілої оселі. Будинок Алли також понівечений: вибиті вікна та потріскана стеля. Під час тривоги дуже страшно, каже жінка, бо в їхньому селі теж немає укриття.

«Дуже складно і дуже страшно. Не знаєш куди його бігти, куди ховаться, що робить, тяжко таке», — розповіла вона.

У транзитному пункті евакуйованим допомагають з розселенням та транспортуванням, надають грошову та гуманітарну допомогу, з людьми працюють психологи, розповідає керівниця центру Лілія Земляна.

«На сьогоднішній день середня цифра 100-120 осіб щоденно ми приймаємо. Якщо порівнювати з минулим місяцем евакуація дуже сильно зменшилась», — зазначила жінка.

Лілія Земляна. Суспільне Дніпро

За липень через транзитний центр у Павлограді пройшло понад 6700 людей, у серпні ж, станом на 20 серпня, понад 1900. Керівниця центру каже: зараз понад 90% евакуйованих — з прифронтових громад Дніпропетровщини.

Як проходить евакуація з прифронтових громад

Евакуаційниця Благодійного фонду «Схід SOS» Анна Баранова розповіла Суспільному, що під час виїздів у населених пунктах ситуація може здаватися відносно спокійною, однак загалом безпекова ситуація там нестабільна. За її словами, додаткову небезпеку становить траса Павлоград — Покровськ, яку постійно обстрілюють війська РФ.

Після оголошення примусової евакуації кількість заявок на виїзд, за словами евакуаційниці, зазвичай зростає. Водночас рішення людей залежить від кількох факторів, зокрема від ситуації з обстрілами у конкретному населеному пункті. Найбільше заявок надходить на початку та наприкінці визначеного терміну евакуації. Родини часто чекають, сподіваючись на покращення ситуації, і хочуть якомога довше залишатися вдома.

«У Васильківській громаді, наприклад, пів року тому також оголошували примусову евакуацію родин із дітьми. На початку люди не поспішали виїжджати, оскільки ситуація здавалася відносно спокійною. Але після початку обстрілів кількість охочих евакуюватися зросла. Тому хотілося б донести до людей, що якщо евакуація оголошується, то це ніколи не є, на жаль, безпідставним», — сказала Баранова.

«Стріляють і вдень, і вночі — немає спокою». Що розповідають евакуйовані з прифронтових громад та волонтери

Населені пункти Дніпропетровщини, де оголосили примусову евакуацію дітей з батьками 16 серпня 2026 року. Суспільне Дніпро

Евакуаційниця також наголосила, що ситуація у Павлограді, через який проходить евакуаційний маршрут, також залишається нестабільною.

«Не чекайте до самого кінця цього терміну евакуації. Бо, по-перше, це буде великий наплив людей, це сто відсотків. І на транзитних центрах це будуть величезні черги», — зазначила Анна Баранова

Одним із найбільших викликів для евакуаційних груп залишаються FPV-дрони. За її словами, волонтери мають засоби для перехоплення сигналів, однак вони не працюють проти всіх типів безпілотників. Зокрема, засоби радіоелектронної боротьби не можуть ефективно протидіяти дронам з оптоволоконним управлінням. Окрім FPV-дронів, під час евакуаційних виїздів волонтери зважають на загрозу КАБів, «шахедів» та ракет.

«Ми стежимо за повітряними тривогами та ситуацією через комунікацію з поліцією, і намагаємося уникати місць скупчення людей та заздалегідь заправляти автомобілі, щоб не затримуватися на АЗС», — зазначила евакуаційниця.

Для отримання допомоги щодо виїзду, транспортування, тимчасового розміщення та консультацій жителі Дніпропетровщини можуть звертатися:

єдина гаряча лінія з евакуації в Дніпропетровській області — 0 800 336 085;
спецпідрозділ поліції "Білий янгол" — 066 561 91 02;
гуманітарна місія "Проліска" — 095 601 54 17;
благодійний фонд (БФ) "Право на захист" — 099 207 50 90, 068 507 50 90, 093 507 50 90;
громадська організація "Десяте квітня" — 0 800 33 28 58, 063 528 48 89;
БФ "Роккада" — 067 120 92 03;
Данська рада у справах біженців — 095 430 54 97;
БФ "Діти нового покоління" — 068 980 07 09;
БФ "Схід SOS" — 0 800 332 614.