З настанням літа на Дніпропетровщині частіше можна помітити незвичайних комах, деякі з них занесені до Червоної книги України. Найпоширенішими для регіону видами є, зокрема, бджола-номада, відома як бджола-зозуля, сколія гігантська та жук-олень, розповіла Суспільному співробітниця природного заповідника "Дніпровсько-Орільський" Вероніка Махіна.
Бджола-номада
За словами ентомологині, бджоли-номади є найбільшим за чисельністю родом бджіл у Європі. Головною їхньою особливістю є клептопаразитизм, через який бджіл-номад називають "зозулями", пояснила фахівчиня.
"Ці бджоли схожі на ос. Вони бувають смугасті, жовтого кольору, талія в них вузенька, як в ос, а не бджіл. Вони спритні, тендітні, мають мало волосків. Це все потрібно для клептопаразитизму. Кожен цей вид пов’язаний з однією чи кількома близькими бджолами, у гніздах яких номади вирощують своїх дитинчат", — розповіла Вероніка Махіна.
Вона додала, що частіше бджіл-номад можна помітити біля узбіч доріг, у степових місцях, у землі. Бджола-господарка облаштовує нору, приносить туди запас їжі й відкладає своє яйце. А коли її немає, цим користуються "зозулі".
"Коли бджола полетіла, номада заходить до гнізда, відкладає в комірку свої яйця і летить далі. Вона все зробила, як і зозуля, тому їх теж так прозвали. Сама номада не має свого дому, тому вона навіть не ночує, а спить, чіпляючись за квіти", — зазначила ентомологиня.
Вероніка Махіна також розповіла, що бджоли-номади вміють гарно маскуватися. Це допомагає їм у паразитизмі.
"Номади дуже добре копіюють запах тих бджіл, яким вони підкладають яйця. Зазвичай ці "зозулі" набагато дрібніші за господарок, тому великі бджоли часто не помічають паразита", — додала вона.
Сколія гігантська
За словами Вероніки Махіної, сколія гігантська є однією з найбільших ос у Європі, а також паразитом.
"Вона є паразитом личинок пластинчастовусих жуків. Це біленькі личинки, як у хруща. Подібні личинки є в багатьох жуків цієї групи. Також вона є паразитом личинок саме жука-носорога. Сколія відкладає яєчко на цю личинку, на черевце. І коли личинка сколії гігантської вилуплюється, вона починає їсти личинку жука. Але та не вмирає, тому що личинка сколії гігантської харчується лише живою їжею, не падаллю", — розповіла фахівчиня.
Як зауважила ентомологиня, сколія гігантська занесена до Червоної книги України. Водночас, на її думку, наразі немає ніяких причин утримувати цей вид у списку.
"У 2021 році був затверджений новий список Червоної книги. Там сколію залишили, бджолу-тесляра, хоча чисельність їх значно збільшилася за останні роки, вони трапляються всім і всюди. Тому в наступному перевиданні їх уже там може й не бути", — пояснила Вероніка Махіна.
Жук-олень
Жук-олень також є видом, що охороняється, й занесений до Червоної книги України, а також Дніпропетровської області, розповіла експертка.
"Це найбільший жук Європи. У Дніпропетровській області я бачу його кожного року у великій кількості. Він поширений у заплавних лісах, десь у зелених зонах", — розповіла Вероніка Махіна.
Вона також зауважила, що жук-олень цінується та охороняється не лише через свої великі розміри, а й через тісний зв’язок із дубовими лісами.
"Історія полягає в тому, що саме цей вид найбільше пов’язаний із дубовими лісами. Вони самі по собі є цінністю, бо дуби довго ростуть. Вони навколо себе створюють особливі умови та є домівкою й кормом для дуже багатьох видів комах, зокрема рідкісних, які пов’язані саме з дубовими насадженнями. Тому так важливо не допускати знищення дубів", — пояснила ентомологиня.
За її словами, на Дніпропетровщині нині ситуація із чисельністю популяції жука-оленя залишається стабільною. Водночас допомогти цьому виду можна, залишаючи в лісах старі пеньки та мертву деревину.
"Дуб довго росте, а жук харчується не просто дубом, а струхлілою деревиною. Його личинка займається тим, що розкладає ці трухляві пеньки. Жук на стадії личинки живе не один рік, а десь чотири й більше, іноді до восьми. То якщо так подивитися, скільки цьому дубу потрібно вирости, щоб потім він струхлявів, — важливо ці пні залишати. Жук-олень — це важливий компонент екосистеми саме дубових насаджень", — наголосила Вероніка Махіна
