У 2024 році 38,7% українського експорту склали зернові культури

ЄС – 41,5%,

Африка – 18,4%;

Близький Схід – 15,6%;

Південно-Східна Азія – 13,3%;

Азія (інші країни) – 10,8%.

Структура за культурами:

Кукурудза – 53,1%;

Пшениця – 39,1%;

Ячмінь – 5,8%;

Інші зернові (разом із бобовими) – 2%.

Ключові інсайти:

Домінування двох культур: кукурудза та пшениця формують близько 92% експорту зернових, що з одного боку підкреслює їхню стратегічну важливість для агросектору та глобального попиту, а з іншого – створює залежність від кон'юнктури ринків саме цих культур.

Динаміка воєнного часу: після рекордного показника експорту зернових у 2021 році ($12,49 млрд), у 2022-2023 роках відбулося значне падіння до майже 8,3 млрд $ через повномасштабне вторгнення та відсутність стабільної логістики морськими каналами. Проте вже у 2024 році експорт збільшився до $9,56 млрд, демонструючи позитивну динаміку та поступове відновлення галузі.

Диверсифікація ринків: попри значну частку європейського ринку, в 2024 році майже 60% зернового експорту спрямовувалося до країн Африки, Азії та Близького Сходу, що свідчить про збереження Україною статусу глобального постачальника.

Висновок: формуючи більше третини від усього агроекспорту, зернові залишаються вагомою складовою експорту агро продовольчої продукції з України. Географія поставок до 107 країн свідчить про глобальне охоплення, проте ключовим ринком збуту залишається ЄС. Водночас нарощування обсягів експорту у 2024 році підкреслює високу адаптивність сектору та його критичну роль не лише для України, а й для продовольчої безпеки країн Африки, Азії та Близького Сходу, куди сумарно спрямовується більша частина всього зернового експорту.