У Берліні 72 роки тому москва розстріляла півтисячі німців-страйкарів

За матеріалами інтернет-видань 17.06.2025 104
Можливо, це чорно-біле зображення одна або кілька осіб та натовп
   Вже 72 роки тому, 16 червня 1953 року, в радянському секторі Берліна почалося повстання робітників, придушене на наступний день танками. Офіційно було вбито 29 німецьких мешканців (згідно з західними джерелами інформації - 507), засуджено не менше ніж 1526 людей.
   Дмитро Чекалкін, блогер, сторінка ФБ.
   Повстання, яке спалахнуло одразу у декількох містах, було викликане разючою різницею рівня життя між Західною та Східною Німеччиною, де проводилась мілітарізація та "будівництво соціалізму".
   У квітні 1953 року, за два місяці до повстання, відбулося підвищення цін на громадський транспорт, одяг, взуття, хлібопродукти, м'ясо. Це вже тоді викликало хвилю обурення.
   В той же час не було скасоване рішення "про підвищення норм виробітку для робітників з метою боротьби з економічними труднощами".
   І 15 червня в Берліні серед будівельників Сталін-алеї почалися перші страйки, які 16 червня переросли в демонстрації.
   Вранці 17 червня в Берліні страйк був вже загальним. Робітники, які збиралися на підприємствах, там же будувалися в колони і направлялись в центр міста. Вже в 7:00 на площі Штраусбергер зібрався 10-тисячний натовп. До полудня чисельність маніфестантів в місті досягла 150 000 чоловік! Гаслами маніфестантів були: "Геть уряд! Геть Народну Поліцію!" "Ми не хочемо бути рабами, ми хочемо бути вільними!". Також висувалися гасла, спрямовані проти окупаційних військ: “росіяни, забирайтеся геть!”.
   О 14 годині по радіо транслювалася заява прем'єр-міністра НДР Отто Гротеволя. Він говорив, що повстання - "праця провокаторів і фашистських агентів іноземних держав та їхніх пособників з німецьких капіталістичних монополій". Він закликав усіх "робітників і чесних громадян" допомагати "в захопленні провокаторів і їх передачі державним органам".
   Хвилювання перекинулися на всю Східну Німеччину. В індустріальних центрах стихійно виникали страйкові комітети, котрі брали у свої руки владу на фабриках і заводах.
   Уряд НДР звернувся до СРСР за збройною підтримкою. У Берліні в той момент стояло 16 радянських полків загальною чисельністю 20 000 чоловік. Принципове рішення про збройне втручання було ухвалене в москві ввечері 16 числа. До Берліну терміново вилетів міністр внутрішніх справ СРСР лаврентій берія.
   Історик Ганна Черкаська:
   Із рогачем на танк! Так і наші відчайдушні хлопчики йшли з дерев’яними щитами на кулі снайперів! рашизм – під світовий трибунал!
   Повстанці висунули вимоги: зменшення норм виробітку, звільнення політв’язнів, запровадження вільних виборів та єдність Німеччини.
   На придушення першого масового повстання в “радянській зоні” було кинуто радянські танки. Але наші воїни відмовилися стріляти. За неофіційними даними, за наказом берії їх судив військовий трибунал і вони були розстріляні...
   Врешті-решт німецька поліція, за наказом берії, застосувала зброю і жорстоко придушила повстання.
Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Новини ОТГ