У Солонянщині археологи з Дніпра досліджують давній гончарний центр

Приблизно 1200-1300 років тому у Дніпропетровщині в балці Канцерка, у сучасному Солонянському районі, кочівники-алани виготовляли на гончарних колах глиняний посуд, прикрашений лініями, наліпами. Балка тягнеться від Дніпропетровської до Запорізької області і практично вся зайнята гончарними горнами — пічами для випалювання керамічних виробів.

   Автор: Журналіст, "СТЕП".

Зараз балку досліджують наукові співробітники Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького та студенти-історики, студенти проєкту Noosphere Archaeology.

«Балка практично вся зайнята гончарними горнами. Частина з них досліджена, а частина ― недоступна, бо балка частково затоплена. Ми досліджуємо її вже багато років, і щоразу вона дарує особливі знахідки, купу питань і відповідей», ― каже Анна Юрченко, наукова співробітниця відділу археології ДНІМ ім. Яворницького, керівниця експедиції в гончарний центр Балки Канцерка.

Алани найчастіше робили посуд для зберігання води. Він користувався неабияким попитом як серед місцевих, так і серед інших кочівників.

Один з тих, хто працює на розкопках, Єфрем Солосін, студент 3-го курсу історичного факультету Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара. Для нього це вже третя археологічна експедиція.

«Мені подобається бути в експедиції, це дуже атмосферно. Тут багато моїх товаришів. Кожна експедиція ― це важливий і цінний досвід», ― каже Єфрем. Він знайшов залишки горна, побачивши, як між собою чергуються шари обпаленої і необпаленої глини. До речі, ця піч вже була виявлена попередніми дослідниками за допомогою геомагнітної розвідки, а цьому році ― розкопана.

Також у балці знайшли багато фрагментів стародавнього битого посуду, вінця, денця з клеймами.

На жаль, дослідники не виявили цілих посудин у балці Канцерка. Цілий посуд знаходять на пам’ятках далеко від Канцерки ― туди, куди його передавали чи продавали.

Алани жили тут до 7 (за іншими даними, 9 ст.) і потім, з невідомих причин, завершивши виробництво, покинули ці місця.  Що сталося, чому вони пішли ― розгадати цю загадку ще належить майбутнім дослідникам.