Україна ризикує залишитися без робочих рук: бізнес б»є на сполох через гострий дефіцит кадрів

Український бізнес уже сьогодні відчуває гострий дефіцит кадрів, країна фактично втратила близько 4 мільйонів потенційних працівників, а кількість українських студентів за кордоном за 15 років зросла у п'ять разів. Після завершення війни проблема може стати ще гострішою, адже для масштабної відбудови країни знадобляться сотні тисяч робочих рук, яких економіці може просто не вистачити.

Про це під час івенту заявив голова правління ПроКредит Банку Олександр Повшедний, пише NV. За його словами, кадровий голод уже сьогодні є однією з головних загроз для української економіки.

Однією з головних причин нинішньої ситуації стала значна втрата трудового потенціалу країни. За роки повномасштабної війни мільйони українців виїхали за кордон, а ще понад мільйон громадян перебувають у секторі оборони.

За оцінками банкіра, лише серед тих українців, які залишили країну, потенційно працездатними могли бути близько трьох мільйонів осіб. Якщо додати до цього військовослужбовців, ринок праці фактично втратив близько чотирьох мільйонів людей. Для економіки, де активна робоча сила вимірюється приблизно 10-12 мільйонами осіб, це колосальний удар.

Особливість нинішньої ситуації полягає в тому, що кадровий голод спостерігається навіть на тлі досить високого рівня безробіття. За словами представників бізнесу, практично кожна компанія після обговорення безпекових ризиків переходить до однієї й тієї ж проблеми – відсутності персоналу.

Роботодавці не можуть знайти кваліфікованих спеціалістів, працівників виробничих професій, водіїв, інженерів, будівельників та представників багатьох інших спеціальностей. У результаті виникла парадоксальна ситуація – офіційно безробітні є, але бізнес усе одно не може закрити вакансії.

Окремим викликом для держави стає відтік молодих людей. Якщо у 2009 році за межами України навчалися приблизно 20 тисяч студентів, то сьогодні ця цифра перевищує 100 тисяч осіб. Лише за кілька років кількість української молоді в закордонних університетах збільшилася більш ніж у п'ять разів.

Щоб втримати працівників, компанії змушені постійно підвищувати оплату праці. У деяких галузях зарплати за рік збільшуються на 30-50%, однак проблема полягає в тому, що продуктивність праці не зростає такими ж темпами. Бізнес витрачає більше коштів на персонал, але не отримує пропорційного збільшення результатів.

Для підприємств це означає постійне зростання витрат, скорочення прибутковості та необхідність шукати нові шляхи оптимізації роботи. Особливо складно доводиться виробничим підприємствам, які не можуть повністю автоматизувати процеси та залежать від людських ресурсів.

Суттєвий вплив на ринок праці має й психологічний фактор. Кожна нова атака, обстріл чи погіршення безпекової ситуації змушує частину громадян замислюватися про переїзд до безпечніших регіонів або виїзд за кордон. Невизначеність щодо майбутнього, постійний стрес і виснаження впливають не лише на продуктивність праці, а й на бажання людей будувати довгострокові плани в Україні.

Попри очікування економічного відновлення після завершення війни, експерти бачать серйозний ризик. Україна потребуватиме величезної кількості працівників для реалізації масштабних інфраструктурних проєктів, будівництва житла, модернізації підприємств та відновлення зруйнованих міст. Водночас кількість доступних працівників може виявитися недостатньою.

Ще одним важливим викликом стала психологічна втома працівників. Роботодавці дедалі частіше переглядають підходи до управління командами, розуміючи, що методи, які працювали до війни, більше не дають результату. Компанії змушені враховувати емоційний стан співробітників, надавати додаткову підтримку та більш гнучко ставитися до навантаження після стресових подій.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні лише 10,5 мільйона людей мають офіційну роботу, тоді як близько 4,5 мільйона громадян працездатного віку залишаються поза ринком праці, саме цей резерв влада хоче залучити для подолання кадрового голоду. Для цього уряд готує масштабне перенавчання дорослих, боротиметься зі стереотипами щодо віку та статі працівників.