Україна визначилася зі своїми планами у перемовинах з ЄС стосовно аграрного сектору економіки

Про це йшлося під час засідання Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу щодо вступу України до ЄС і адаптації національного законодавства до європейського, повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Зокрема, було представлено стан підготовки та пріоритети імплементації норм за переговорним розділом 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика». Він охоплює широкий спектр питань: безпечність харчових продуктів, здоров’я рослин, благополуччя тварин, використання ГМО та систему державного контролю. Це один із найбільш розділів переговорного процесу, адже він потребує одночасно оновлення законодавства, розвитку інституцій та впровадження сучасних механізмів контролю.

Україна вже отримала 11 ключових бенчмарків у цьому напрямі, а Національна програма передбачає 130 цілей, зокрема імплементацію 177 актів права ЄС.

Серед пріоритетів — завершення гармонізації законодавства у сфері благополуччя тварин, розвиток системи офіційного контролю, реформування компетентних органів і впровадження європейських підходів у сфері засобів захисту рослин.

«Розділ 12 — серед найбільш складних і ресурсомістких у переговорному процесі. Він охоплює законодавчі зміни, інституційну реформу та впровадження практичних механізмів за стандартами ЄС. Наше завдання — забезпечити таку імплементацію європейських норм, яка посилить конкурентоспроможність українського агросектору, рибальства та аквакультури», — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.

Також під час засідння обговорили основні позиції щодо розділу 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій». Цей розділ передбачає створення систем управління державною підтримкою, контролю використання коштів ЄС та цифрової інфраструктури аграрної політики.

У 2026 році основна увага буде зосереджена на запуску Виплатної агенції, впровадженні Інтегрованої системи адміністрування і контролю (ІСАК/IACS), створенні системи управління коштами ЄС, а також розвитку цифрових рішень на базі Державного аграрного реєстру. Загалом у межах розділу передбачено 46 цілей, зокрема імплементацію 67 актів acquis ЄС.

«2026 рік має стати практичним етапом інтеграції України до Спільної аграрної політики ЄС. Наше завдання — запустити ключові інституції та цифрові системи, які забезпечать прозоре управління підтримкою агросектору та ефективну інтеграцію до політик ЄС», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.

Водночас серед ключових викликів залишаються потреба у значному фінансовому ресурсі, розвиток ІТ-інфраструктури, підготовка кваліфікованих кадрів і посилення інституційної спроможності.