УКРАЇНСЬКЕ ЗБІЖЖЯ ОПИНИЛОСЯ У ПАСТЦІ: ДВІ КРАЇНИ ЄВРОСОЮЗУ ВІДМОВИЛИСЯ ЗБІЛЬШУВАТИ ЙОГО ТРАНЗИТ

Україна просить ЄС про допомогу та 1,1 млрд євро

Представники України звернулися до європейських партнерів із проханням терміново знайти додаткові можливості для експорту аграрної продукції. Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя заявив про необхідність розширення альтернативних шляхів через територію Євросоюзу.

Окремо Україна просить близько 1,1 млрд євро, які мають допомогти компенсувати додаткові логістичні витрати. Перевезення зерна через європейські залізниці, дороги, річки та віддалені порти обходиться дорожче, ніж традиційний морський експорт. Крім того, такі маршрути мають значно меншу пропускну спроможність

За словами Висоцького, зараз ними можна вивезти менш ніж половину потенційного обсягу українського аграрного експорту. "Це дуже, дуже критично", – наголосив він. Якщо ситуацію не вдасться змінити, проблема поступово переміститься з логістичної площини безпосередньо у виробничу.

В Україні можуть залишитися до 35 млн тонн продукції

Одним із найбільших ризиків є накопичення величезних запасів зерна та олійних культур усередині України. Якщо проблеми з морськими перевезеннями збережуться, до кінця року в країні можуть залишитися до 35 млн тонн аграрної продукції, яку за нормальних умов мали б експортувати.

Зазначається, що це створює проблему одразу на декількох рівнях. По-перше, необхідно знайти потужності для зберігання продукції. По-друге, аграрії не отримують вчасно кошти від продажу врожаю. По-третє, нестача оборотних грошей може безпосередньо вплинути на підготовку до наступної посівної.

Фермерським господарствам необхідно купувати насіння, добрива, пальне, засоби захисту рослин, ремонтувати техніку та фінансувати інші роботи. Значна частина цих витрат традиційно покривається за рахунок доходів від реалізації врожаю. Якщо продукція залишається на складах замість того, щоб бути проданою за кордон, цей фінансовий ланцюг порушується.

Посіви можуть скоротитися на 35-40%

Наслідки нинішньої експортної проблеми Україна може повною мірою відчути вже наступного року. За оцінкою Висоцького, якщо ситуація не покращиться до весни, українські аграрії можуть суттєво скоротити площі під посівами. Йдеться про потенційне падіння одразу на 35-40%.

Причина полягає не лише в неможливості фізично реалізувати продукцію. За умов дорогого експорту та проблем із логістикою саме вирощування частини культур може втрачати економічний сенс. Якщо фермер не впевнений, що зможе продати та вивезти майбутній урожай за прийнятною ціною, він не матиме достатніх стимулів і ресурсів для засівання тих самих площ

На складність ситуації вказують і останні показники зовнішньої торгівлі. За даними НБУ, експорт зернових у серпні скоротився на 63,3% порівняно із серпнем 2025 року.

Румунія – власні фермери залишаються пріоритетом

Одним із ключових альтернативних шляхів для української продукції після початку повномасштабної війни стала Румунія. Через її територію та портову інфраструктуру проходили значні обсяги українського зерна. Однак Бухарест тепер наголошує, що можливості транспортної системи не безмежні.

Міністр сільського господарства Румунії Барна Танчос заявив, що для країни пріоритетними залишаються інтереси власних виробників. "Інтереси наших власних фермерів залишаються пріоритетом", – заявив він.

Ситуацію додатково ускладнює низький рівень води в Дунаї. Через це зменшуються можливості річкового транспорту, а навантаження на інші логістичні маршрути зростає. Велика кількість українського зерна, за словами румунської сторони, створює конкуренцію за портові, залізничні та складські потужності й ускладнює експорт продукції місцевих аграріїв.

Водночас Румунія повністю не відмовляється від співпраці з Україною. Бухарест працює над оптимізацією логістики та раніше уклав з Києвом меморандум, який передбачає спрощення проходження кордону й розвиток залізничного сполучення.

Однак суттєво збільшити пропускну спроможність у короткий термін, за словами румунської сторони, неможливо. Країна не може просто подвоїти кількість залізничних потягів, автомобільних маршрутів або портових потужностей.

Із труднощами стикаються й самі румунські аграрії. На їхню роботу одночасно впливають посуха, висока температура, подорожчання пального та добрив, проблеми з транспортом і нестача місць для зберігання врожаю.

Румунська фермерка Юлія Блаґу розповіла, що частину врожаю складно навіть зібрати через брак можливостей для його подальшого зберігання та перевезення. "І на додачу весь цей транзит українського зерна йде в нашу країну. Як ми маємо з цим упоратися?" – зазначила вона.

Польща також не збільшуватиме транзит

Схожу позицію зайняла Польща. У Міністерстві інфраструктури країни заявили, що наразі не готують рішень, які дозволили б суттєво наростити потоки української аграрної продукції.

Представниця відомства Анна Шуманська повідомила, що міністерство "не має планів запроваджувати будь-які зміни, спрямовані на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції".

Водночас тема українського зерна вже неодноразово спричиняла суперечки між Києвом і сусідніми державами ЄС через побоювання місцевих фермерів щодо конкуренції та впливу дешевшої продукції на внутрішні ринки. Нинішня ситуація відрізняється тим, що Україна потребує насамперед додаткового транзиту – тобто можливості провести продукцію через територію держав ЄС до кінцевих покупців.

Відмова Варшави та обмежені можливості Бухареста змушують Україну шукати довші альтернативні маршрути. Одним із варіантів можуть стати європейські морські порти, розташовані значно далі від українського кордону.

За інформацією Politico, Київ розглядає можливість активнішого використання портів Німеччини та Нідерландів. Німеччина вже висловила готовність працювати над розширенням альтернативних експортних маршрутів.

Єврокомісія шукає спільне рішення

У Європейській комісії визнають масштаб проблеми, однак конкретного механізму її вирішення поки не представили. Єврокомісар із питань сільського господарства Крістоф Гансен заявив, що ситуація потребує вирішення, зокрема через потенційні наслідки для глобальної продовольчої безпеки.

Обмеження українського аграрного експорту має значення не лише для української економіки. Україна залишається одним із важливих учасників світового продовольчого ринку, а значна частина зерна спрямовується до країн, які залежать від імпорту. За оцінкою Ради з міжнародних відносин, через бойові дії у Чорному морі під загрозою може опинитися понад 17% світової торгівлі зерном, яку забезпечують Україна та Росія.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Україна значно наростила показники експорту ріпаку – цьому сприяло суттєве зниження внутрішніх експортних цін порівняно з європейськими ринками. Головним імпортером українського ріпаку стала Німеччина, яка викупила кожну другу тонну цієї сировини.