Зміст
Поточний сезон жнив озимої пшениці 2026 року став для багатьох аграріїв несподівано складним: значна частина господарств отримала врожайність, нижчу від прогнозованої навесні. Ключову роль у формуванні підсумкового результату зіграла лише коротка червнева спека, яка суттєво вплинула на врожай, а не очікувані весняні та літні опади. На жаль, надія на те, що зменшений обсяг колосу компенсується крупнішим зерном, цього разу не справдилася.
Про це розповідає AgroReview
Головні причини зниження врожайності озимої пшениці
Проміжний аналіз жнив свідчить: найсуттєвіше зменшення врожаю зафіксовано у господарствах, які розраховували на своєчасні опади протягом весняно-літньої вегетації. Через нестачу вологи у рослин відбулася редукція пагонів — пшениця не змогла забезпечити достатнє живлення для всіх стебел, тому частина з них відмерла ще до колосіння. Відповідно, не спрацювало й компенсування кількості врожаю якістю — зерно залишилося не більшим, ніж зазвичай, що призвело до зниження загальної врожайності. На це звертає увагу кандидат сільськогосподарських наук, менеджер відділу продажу ТОВ «ДСВ-Україна» Іван Тимчишин.
Фахівець наголошує, що витоки цієї проблеми слід шукати ще на етапі осінньої сівби. Саме глибина загортання насіння визначає схильність рослини до кущення: чим мілкіше висіяне насіння, тим більше пагонів потенційно може утворити пшениця, навіть за запізнілих строків посіву. Деякі господарства свідомо зменшують норму висіву, сподіваючись компенсувати густоту за рахунок кущення. Однак погодні умови навесні непередбачувані, і за дефіциту опадів у період від кущення до виходу в трубку, як це сталося цього року, відбувається відмирання насамперед слабших пагонів.
Вплив мілкого висіву та нові виклики для аграріїв
Мілкий висів, як показує практика, має ще один суттєвий недолік. За таких умов погодні фактори часто призводять до гіршого розвитку листостеблової маси, а за низької біомасовості й повернення мінусових температур можливе навіть часткове стерилізування верхівки колоса — там, де мали б формуватися зернівки, вони відсутні.
«Звісно, стерилізація може бути також наслідком сортової вимоги до умов яровизації та умов освітлення, але те, що глибина загортання насіння може бути однією з провокаційних першопричин, відкидати не слід. Тому правило вибору глибини посіву, яка повинна бути рівною 10-кратному діаметру насінини, не слід ігнорувати»
— підкреслює Іван Тимчишин.
Ще однією особливістю сезону 2025–2026 років стало поодиноке, але помітне виникнення осередків карликової сажки, що пов’язане зі сприятливими для розвитку хвороби погодними умовами та наявністю інфекції у ґрунті. Ця ситуація вимагає підвищеної уваги до комплексу агротехнічних заходів у майбутньому сезоні, особливо до вибору якісного протруйника, глибини посіву та ретельної підготовки ґрунту.
«Звісно, це потребує більш ретельного підходу до усіх заходів агротехніки в наступному сезоні та вибору протруйника зокрема. Також прискіпливої уваги потребує глибина висіву та якість підготовки ґрунту перед посівом. Всі ми читаємо рекомендації щодо густот, втім сіємо рідше, оскільки розраховуємо і прагнемо мати кущення»,
— підсумовує експерт.