У Дніпрі представили нові результати історико-археологічних досліджень, які суттєво уточнюють ранню історію міста та можуть подовжити його хронологію до 500 років. Йдеться про дані, отримані під час вивчення матеріалів, знайдених на території Богородицької фортеці, пише «Наше місто» з посиланням на пресслужбу міськради.

Нові висновки базуються на аналізі археозоологічних знахідок, зібраних під час розкопок 2017–2018 років.

«Під час дослідження матеріалів із розкопок 2017–2018 років було проаналізовано понад дві тисячі знахідок. Результати свідчать, що на території Старої Самарі в середині — другій половині XVI століття існувало постійне поселення з розвиненим господарством.
Залишки косторізної майстерні, яка могла функціонувати виключно в межах населеного пункту; численні кістки свійських тварин, які однозначно свідчать про існування розвиненого господарства, орієнтованого на м’ясо-молочне виробництво, засвідчують наявність постійного поселення у ХVI столітті, тобто задовго до спорудження Богородицької фортеці», — зазначила старша наукова співробітниця охоронної археологічної служби України Інституту археології НАН України та заступниця керівника Дніпровської археологічної експедиції Ірина Шабельнікова.

За словами заступника міського голови Андрія Денисенка, нові археологічні дані розширюють наявну доказову базу щодо витоків міста та заперечують російські історичні наративи про заснування Дніпра.

 

«Щодня ворог завдає ударів по Дніпру і, крім безпосередніх завдань, пов’язаних із захистом нашої громади, мирних міст і сіл, захистом нашого неба, надзвичайно важливим напрямом у цій гібридній війні є очищення нашого соціокультурного простору від російських імперських наративів, штампів, фейків і міфів пропаганди. Однією з таких вигадок є твердження, що Дніпро був заснований у 1776 році російською царицею Катериною II. Наявні сьогодні дослідження, зокрема представлені, неспростовно доводять інше: на території Старої Самарі вже з початку XVI століття існувало козацьке поселення. Воно стало початковою фазою комплексу поселень, переправ і укріплень, з яких поступово формувався Дніпро як урбаністична система», — підкреслив заступник міського голови Андрій Денисенко. Початок XVI століття — ключова точка. 1526 рік — позначка на карті Бернарда Ваповського, яка фіксує переправу або укріплений пункт у цій місцевості. Саме тут згодом, наприкінці XVII століття, постане Новобогородицька фортеця, а козацька традиція вже тоді згадувала Стару Самарь як давнє поселення. Також на території Старої Самарі було знайдено торгові пломби, що використовувалися для маркування товарів. «Сьогодні археологи додають нові докази — матеріали культурного шару XVI століття. Це принципово важливо, адже довгий час дані території описувалася як Дике Поле з майже відсутнім постійним населенням. Натомість уже після монгольського руйнування XIII століття, у період входження цих земель до Великого князівства Литовського, саме козацтво стало ключовою силою освоєння територій сучасного Дніпра й області: оборони, господарського розвитку та формування перших сталих поселень, з яких виростає місто. І цей процес починається саме зі Старої Самарі. Вона стає ядром майбутньої агломерації, яка згодом продовжує розвиток у Старому Кодаку та інших поселеннях.
Саме тут, на перетині двох великих судноплавних річок – Дніпро і Самари – та стратегічних переправ, виникає мережа козацьких поселень, яка формує ранню основу сучасного міста Дніпра. І сьогодні археологічні дані лише посилюють і конкретизують цю історичну картину», — додав Андрій Денисенко.

Член робочої групи з дослідження історії міста, заступник директора з наукової роботи Музею історії Дніпра, кандидат історичних наук Святослав Чирук наголосив, що нові знахідки добре узгоджуються з письмовими джерелами XVI століття.

«Раніше ми мали окремі згадки про заселення цієї території, а тепер вони підтверджуються й археологічними матеріалами».

 

Це дозволяє скласти цілісну картину життя козаків у гирлі Самари та підтверджує, що тут існувало стабільне населення, яке займалося промислами, рибальством і господарською діяльністю», — зазначив Святослав Чирук.

«Це дослідження підтверджує, що територія сучасного Дніпра не була пусткою. Уже в XVI столітті тут існувало життя, а козацьки поселення в гирлі Самари стали одним з центрів освоєння краю. Такі наукові результати допомагають краще зрозуміти витоки нашого міста та зміцнюють його історичну ідентичність», — зазначив військовослужбовець 128-ї ОВМБр «Дике Поле» Дмитро Каюк.

Отже, 1526 рік дослідники розглядають як умовну відправну точку формування Дніпра. Це науково обґрунтована дата, напрацьована робочою групою істориків, створеною за розпорядженням міського голови Бориса Філатова. Найближчим часом очікується розгляд на сесії Дніпровської міської ради питання про внесення змін до Статуту громади, відповідно до яких датою заснування міста може бути визначено 1526 рік замість 1776-го, з урахуванням розвитку мережі козацьких поселень, що починалися зі Старої Самарі.

Нагадаємо: Витоки Дніпра:також схиляють до думки, чому і Новий Кодак може стати новою датою заснування міста.

Читайте також: У пошуках козацьких коренів: як розплутати свій родовід в дніпровських архівах.