В Україні бракує чітких процедур для отримання компенсацій щодо втрат врожаю через природні фактори

Попри катастрофічні збитки від весняних заморозків, українські садівники рідко звертаються до державних структур по компенсацію. Причини – не лише в бюрократії, а й у глибокій недовірі до дієвості наявних механізмів.

Про це в інтерв’ю SEEDS розповів директор компанії Green Technology Ltd Дмитро Остапенко.

Як він зазначив, компанія, що вирощує персики та столовий виноград поблизу Одеси, втратила 90% урожаю персика внаслідок зворотних заморозків у квітні. Збитки обчислюються мільйонами гривень. Але до держави за допомогою фермер не звертався.

«Я не звертався до держструктур. У мене немає досвіду “буцатися” з системою. Це потребує часу, енергії та нервів, які сьогодні я маю витратити на інше – на збереження того, що залишилось», – пояснює Остапенко.

Він зауважив, що для отримання компенсацій в Україні часто бракує не лише політичної волі, а й чітких процедур. Аграрії змушені доводити збитки через десятки погоджень, форм, оцінок, і все це без гарантії будь-якого результату.

«На фоні цього безсилля багато хто навіть не намагається щось доводити. Всі розуміють: простіше перетерпіти і вижити самостійно, ніж чекати невідомо чого», – каже він.

Порівняння з країнами ЄС виглядає особливо контрастно. У тій же Італії садівники, що зазнали втрат від аномальних явищ, отримують не лише часткову компенсацію на обладнання, а й прямі виплати за втрачений урожай. Там діють регіональні метеосистеми, попередження, механізми моніторингу ризиків та система аграрного страхування.

«Ми залишаємося віч-на-віч з кліматичними загрозами. Витрати великі. Ризики системні. А інструментів впливу -практично нуль», – підсумовує директор Green Technology Ltd.