Ріпак має перспективу стати «золотом» для переробників — експерт

Kurkul.com

У першому півріччі 2026 року ріпак може стати найприбутковішою культурою для українських переробників. Про це йдеться у спецпроєкті на Latifundist.com. 

«Ріпак в січні-червні має перспективу бути «золотом» для українського переробника в плані краш маржі, оскільки експорт ускладнений можливостями і бажаннями портів. Тому я очікую, що частина заводів, в основному з Західної України, будуть з радістю купувати його», — розповів Сергій Репецький, партнер Sunstone Brokers.

Цінова перспектива ріпаку виглядає набагато краще за сою, підтверджує Богдан Костецький, співвласник і операційний партнер Barva Invest. Його готові купувати як переробники в Україні, так і заводи в Європі. 

За словами експертів, на площі під цією культурою не вплине введене мито, тому що його висіяли з серпня-2025, коли закон ще не був підписаний. Тому якщо скорочення посівних площ і буде, воно стосуватиметься врожаю 2027 року, який висіватимуть в серпні-вересні. Проте навряд чи площі під ріпаком суттєво скоротяться — в його вирощуванні досі є економіка.

Крім того, доволі потужний і нееластичний попит на український ріпак і ріпакову олію дає паливна галузь ЄС, якій ця культура потрібна у виробництві біодизелю. Тому через мито і хороший попит очікується суттєвий приріст переробки ріпаку в Україні — з 0,5 млн т у 2025 році до 1,1-2 млн т у 2026 році. 

На Львівщині запустили ферму для дорощування молодняка ВРХ

У Стрийському районі на Львівщині запрацювала сучасна ферма на 650 голів молодняку великої рогатої худоби. Проєкт вартістю 65 млн грн створив нові робочі місця й дав поштовх розвитку громади, повідомили у Львівській ОВА.

Підприємство запустили на базі господарства «Пчани-Денькович», яке обробляє понад 1,1 тис. га.

Фермерське господарство працює з 2010 року. Основний напрям діяльності — розведення великої рогатої худоби молочних порід, а також вирощування зернових і кормових культур.

Наразі у господарстві утримується 1234 голови ВРХ, у тому числі 378 корів. Протягом 2025 року поголів’я зросло на 124 голови. Середній надій молока на одну корову за підсумками 2024 року становив 7705 кг, що перевищує середній показник по області (5821 кг). Молоко екстракласу реалізовується на переробні підприємства та в торгівельні мережі Стрийського району.

З метою покращення генетичного потенціалу щороку закуповуються високопродуктивні нетелі. У 2025 році господарство придбало 68 племінних нетелів, а вирощений молодняк реалізовується іншим товарним господарствам.

За роки діяльності у ФГ «Пчани-Денькович» здійснили масштабну модернізацію виробництва: збудували корівник європейського зразка на 150 корів із молочним блоком та холодильними установками, зерноочисний комплекс потужністю 250 тонн на добу, склад для зберігання 4 тис. тонн зерна, а також придбали 18 одиниць сучасної сільськогосподарської техніки.

Українська соя втрачає позиції на ринку Єгипту через жорстку конкуренцію з боку США

Kurkul.com

Другий сезон поспіль українська соя втрачає позиції на ринку Єгипту через жорстку конкуренцію з боку США. Американська соя фактично витісняє українську. Про це розповіла керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко в коментарі Latifundist.com.

За перші чотири місяці сезону 2025/26 поставки української сої до Єгипту склали лише 38 тис. т. Це падіння більш ніж у 6 разів порівняно з 246 тис. тонн у вересні-грудні 2024 року та майже у 12 разів проти 478 тис. т за аналогічний період сезону 2023/24. 

Як пояснила Вікторія Блажко, в першу чергу на це вплинули — скорочення виробництва та експортне мито. Але проблема значно глибша і системніша. 

Якщо у 2023/24 МР структура імпорту Єгипту виглядала відносно збалансовано — США забезпечували близько 41% поставок, а Україна займала сильні 33%, — то вже у 2024/25 модель різко змінилася. Частка США зросла до 76%, тоді як частка України скоротилася до 15%. За один сезон Єгипет фактично перейшов від диверсифікованого імпорту до майже повної залежності від американської сої.

Вікторія Блажко додала, що попит на українську сою з боку єгипетських покупців наразі практично відсутній. Ринок упирається у ціновий розрив: станом на середину січня українські експортери озвучують $486-487/т CIF Єгипет з поставкою у лютому, тоді як покупці готові платити $474-475/т CIF. 

«Єгипетські та турецькі покупці прямо говорять: з урахуванням рівнів, за якими сьогодні пропонується американська соя, українська має бути щонайменше на $15/т дешевшою, щоб бути конкурентною», — зазначила Христина Серебрякова, CEO ASAP Agri та брокер Atria Brokers.

За прогнозами експертів, подальше падіння присутності України на єгипетському ринку не минуче.