Вчені прогнозують три варіанти розвитку подій на посівах озимих культур

За даними науковців, на українських ланах відбувається повільне протікання ростових процесів рослин озимих зернових культур. Зазначається у аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні (за інформацією НААН).

Рослини пшениці озимої на зараз знаходяться у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння 1,8-2,0, висота рослин 15-18 см, довжина конуса наростання – 0,48-0,50 мм. Маса 100 сирих рослин становила 80-85 г.

Рослини тритикале озимого перебувають у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння 2,0-2,5, висота рослин 14-15 см, довжина конуса наростання – 0,48-0,50 мм. Маса 100 сирих рослин складала 55-60 г.

Рослини жита озимого перебувають у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння 1,8-2,0, висота рослин 13,0-15,0 см, довжина конуса наростання – 0,94-0,98 мм. Маса 100 сирих рослин становила 50-55 г.

Рослини ячменю озимого перебувають у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння 2,4-2,8, висота рослин 12-13 см, довжина конуса наростання – 0,80-0,82 мм. Маса 100 сирих рослин становила 80-85 г.

Науковці передбачають очікуваний подальший розвиток подій на посівах озимих культур, як мінімум за трьома сценаріями. 

Рання, затяжна, волога і прохолодна весна - найкращий варіант, вірогідність якого у цьому році може становити 50 %. Це відновлення вегетації озимини до 10 березня. Такий прихід весни створює надзвичайно сприятливі умови для весняного кущіння озимих культур, що може повністю знівелювати недостатнє осіннє кущіння, привести до покращення стану посівів, які у слабкому стані. Наступний можливий варіант - прихід весни за звичайними середньобагаторічними календарними строками - наприкінці другої – початку третьої декади березня. А третій, найнесприятливіший варіант - це запізнення з приходом весни і швидкий перехід від зими до літа. Поки, що все вказує на перший варіант – тобто раннього приходу весни і відновлення весняної вегетації озимини.

На даний час особливу увагу необхідно сконцентрувати на проведенні азотного підживлення. У першу чергу ранньовесняне підживлення треба провести на зріджених та недостатньо розвинених посівах, де доза азотних добрив на час відновлення вегетації повинна становити орієнтовно 70-80 кг/га, на посівах у задовільному стані – 50-60 кг/га, у доброму – 20-30 кг/га. На розкущених посівах, за умови їх доброї перезимівлі, перше підживлення рослин у ранньовесняний період необхідно перенести на період через 8-10 днів після відновлення весняної вегетації.

На полях із посівами, що знаходяться у фазі “шильця”, обов’язково потрібно, за можливості, провести підживлення по мерзлоталому ґрунту На полях, де рослини знаходяться у задовільному стані, досить ефективним буде комбіноване підживлення, що складається з поверхневого по мерзлоталому ґрунту та прикореневого на початку трубкування.

На думку вчених, після відновлення вегетації озимі зернові до початку виходу у трубку продовжать весняне кущіння. За цей час рослини, як правило, сформують 1-3 бічні пагони. На енергію кущіння значно впливає забезпечення вологою й поживними речовинами. Відсутність, або недостатня кількість продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту, де знаходиться вузол кущіння, різко знижує утворення бічних пагонів й може навіть призупинити його. 

Ефективність використання вологозапасів залежить від початку весняних обробітків, до яких приступають з настанням стиглості ґрунту. Нестача вологи може призвести до того, що вона стане лімітуючим фактором у формуванні майбутнього врожаю.

Світлина - Група компаній "Агрейн"