Вчора запитання - сьогодні відповідь: ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ

Підготувала Надія ЛЕВЧУК.

«Моя сусідка дуже хвора, прогресує деменція. Переживаємо за її стан, адже вона може накоїти лиха не лише собі, а й тим, хто проживає в багатоквартирному будинку. Таке вже траплялося. На жаль, жінка самотня, доглядати її нікому. Чи може подбати про таку категорію осіб держава?» — запитує Валентина К. із Чернігівської області.

ЯКЩО людина не здатна до самообслуговування через стан здоров’я, вона й справді може отримати послуги з догляду. Про це інформує Міністерство охорони здоров’я України. Такі послуги можуть надаватись як комунальними, недержавними надавачами соціальних послуг, так і фізичними особами на професійній чи непрофесійній основі.

Догляд на професійній основі можуть надавати фізичні особи без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, які пройшли підготовку та перепідготовку з основ догляду.

Догляд на непрофесійній основі можуть здійснювати люди щодо членів своєї сім’ї, які спільно проживають, мають спільний побут і взаємні права та обов’язки.

Право на отримання догляду мають:

• люди з інвалідністю І групи;

• діти з інвалідністю;

• люди похилого віку з когнітивними порушеннями (наприклад порушеннями пам’яті, уваги, мислення);

• люди з невиліковними захворюваннями, які не можуть самостійно рухатися та обслуговувати себе;

• важкохворі діти, яким ще не встановлено інвалідність, але які є хворими на:

— тяжкі перинатальні ураження нервової системи,

— тяжкі вроджені вади розвитку,

— рідкісні орфанні захворювання,

— онкологічні, онкогематологічні захворювання,

— дитячий церебральний параліч,

— тяжкі психічні розлади,

— цукровий діабет І типу (інсулінозалежний),

— гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня.

Право на отримання догляду мають особи, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа чи паліативної допомоги.

Перш ніж оформити догляд на непрофесійній ocновi, слід врахувати, що доглядальник і особа, яку доглядають, обов’язково мають жити разом.

Людина, яка потребує догляду, має звернутися до сімейного лікаря та за його направленням пройти лікарську консультативну комісію й отримати відповідний медичний висновок.

Далі особа, яка бажає здійснювати догляд, має звернутися до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Документи, необхідні для оформлення догляду:

• заява про бажання здійснювати догляд;

• якщо особа, яку доглядають, дієздатна, то її згода на це (заява);

• паспорт заявника та людини, яка потребує догляду;

• реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та людини, яка потребує догляду (раніше індивідуальний податковий номер (ІПН), ідентифікаційний код);

• довідка про реєстрацію місця проживання заявника та людини, яка потребує догляду;

• декларація про доходи та майновий стан заявника, склад його сім’ї;

• документ, який підтверджує необхідність постійного догляду через стан здоров’я людини, яка його потребує.

Отримавши документи, представники виконавчого органу сільської, селищної, міської ради мають два робочі дні на те, щоб визначити індивідуальні потреби людини, за якою необхідний догляд.

Серед причин, через які можуть відмовити в оформленні, наступні:

• недостовірність поданих документів; відсутність

реальної потреби у догляді. Представники соціальних служб вивчають, наскільки повсякденне обслуговування людини, за якою планується догляд, фактично залежить від зовнішньої допомоги;

• неналежний стан житлових умов людини, яка хоче забрати на проживання того, за ким планує здійснювати догляд;

• якщо під час перевірки соціальною службою не підтверджено факт спільного проживання.