Визволення Андріївки - блискуча перемога 3-ї штурмової бригади Андрія Білецького

За матеріалами інтернет-видань 17.09.2023 440

День 15 вересня увійде в історію як блискуча перемога українських військ та розгром росіян у битві за село Андріівка під Бахмутом, яка розпочалася у травні цього року.

Підтверджені втрати рашистів тільки за останній місяць, які згодом будуть продемонстровані - командир 85-ї мотострілецькоі бригади, начальник розвідки 72-ї мотострілецькоі бригади, три командири батальйонів 72-ї бригади, сотні солдат та офіцерів. Ворог чинив шалений спротив - ціла російська бригада обороняла одне село з двох вулиць та півсотні будинків, кожного дня росіяни з Андріівки виносили 200-х та 300-х, присилали поповнення, направляли штурмові групи для контратак. Фланги 72-і бригади прикривали 85-та та 57-ма мотострілецькі та 31-ша десантно-штурмові бригади. У складі російського угруповання в районі Андріівки діяли окремі підрозіди - кадирівська гвардія «ахмат», 10-та бригада спецназу зс рф, окремий розвідувальний батальйон ВДВ «еспаньола», озброєний великою кількістю FPV дронів. росіян підтримували ще й значні сили авіаціі.

Але 3-тя штурмова бригада ЗСУ під командуванням полковника Андрія Білецького продемонструвала перевагу над рашистами в боєздатності, організації, управлінні. Це стало перемогою саме якості над кількістю. Перемога була б неможлива без ефективних дій приданих 3-й штурмовій підрозділів - частин 92-ї механізованої бригади, прикордонників, стрілецького батальйону, кількох підрозділів ударних дронів, артилерійської підтримки сусідніх бригад та артилерії ОТУ.

Ось так досягається прорив та знищення вузлів ешелонованоі оборони зс рф - треба уважно вивчити принципи організації та застосування військ 3-ї штурмової бригади у битві за Андріівку.

У цих боях загинуло, на жаль, багато справжніх героїв і патріотів України. Ворог був потужний та не поступався ні у кількості військ, ні у кількості боєприпасів. Але втрати росіян в рази вище. Чому? 3-тя штурмова не проводила «м‘ясні штурми», а навпаки, створювала перевагу у маневрі вогнем, постійно покращувала ситуаційну обізнаність, ретельно будувала взаємодію та злагодженість, перегравала противника у тактиці та швидкості ухвалення рішень. Головним принципом було уникнути значних жертв особового складу та зберігати високий темп втрат ворога.