«Він отримав поранення 13 листопада, зв’язок із ним пропав, і ми ніяк не могли з’ясувати, що сталося. Ми самі вийшли на командирів, і вони сказали, що забули повідомити: шукайте його у Києві, там, де лікують поранення голови. Як нам повідомили, його готували для перевезення за кордон, його повезли до Тернополя, він був у комі. Поранення були несумісні з життям», — розповіла Юлія Середа, яка займається сироварінням.

Після пережитого розгублена мати повернулась до сироваріння в пам’ять про сина, який обожнював вироби, зроблені її руками з любов’ю.

«Мені це було б цікаво, бо я перебувала у такому пошуку: я працювала з психологом, шукала чим себе зайняти, щоб мої думки були менше зайняті сином. Це цілодобово, це боляче, це фізично та емоційно виснажує, хотілося свій мозок якось перенаправити. Син обожнював сир — він його купляв кілограмами, міг взяти й два, й три кілограми», — каже вона.