35-річний рятувальник Антон Ярмоленко загинув внаслідок масованого обстрілу Дніпра. "Я завжди бережу себе для вас! Я обов’язково повернусь!" — обіцяв він дружинні Анні тієї ночі, коли вирушав на виклик. Проте зранку вона дізналася про смерть коханого.
Про життя, мрії та роботу чоловіка Анна розповіла Суспільному.
"З кожним днем ми наповнювалися любовʼю одне до одного"
За словами Анни, вони познайомилися у 2009 році під час вступу до вишу. Разом навчалися, згодом стали друзями. За кілька років між ними зав’язалися романтичні стосунки.
"Спочатку я не сприйняла це серйозно, бо ми ж друзі. Але з кожним днем він закохував у себе все більше, бо був неймовірним: добрим, лагідним, надійним і щирим. У 2017 році ми одружилися і згодом у нас народився син. 13 років тому він взяв мене за руку, і ми йшли разом усі ці роки: через усі обставини, щасливі миті, проблеми, турботи, сльози та радість. І з кожним днем ми наповнювалися любовʼю одне до одного все більше й більше", — пригадала жінка.
"У роботі він керувався покликом серця й бажанням допомагати"
У 2015 році, розповіла Анна, Антон вирішив пов’язати своє життя з допомогою людям, їхнім порятунком. Він пішов навчатися до університету цивільного захисту у Харкові. Після — працював у Кам’янському. У 2023 році чоловіка підвищили та перевели до Дніпра, де згодом він став заступником начальника 8 державного пожежно-рятувального загону ДСНС.
"Антон був гідним прикладом та взірцем для наслідування у своїй роботі. Він керувався не лише посадовими інструкціями, а й покликом серця і щирим бажанням допомагати людям. Я завжди поважала вибір коханого, пишалася ним. Але в той же час неймовірно хвилювалася. Останніми роками нерідко були нічні виклики… Не спала, поки тривали атаки та небезпека, завжди була з ним на зв’язку", — зазначила Анна.
"Я завжди бережу себе для вас! Я обов’язково повернусь!"
Антон Ярмоленко загинув 2 червня під час ліквідації наслідків масованого обстрілу Дніпра. Війська РФ завдали повторного удару, коли рятувальники працювали на місці атаки по житловому кварталу.
"О 01:30, виходячи з дому, як було заведено завжди, він поцілував сина, який спав, ми міцно обійнялися, і я попросила його берегти себе. А він завжди відповідав: "Я завжди бережу себе для вас! Я обов’язково повернусь!". О 01:51 він зателефонував і попередив, що ніч може бути дуже тяжкою. Попросив, щоб я була поруч із сином і була дуже уважною. Я попросила, щоб він теж був дуже обережним. Антон сказав, що любить мене і що все буде добре. О 6:48 телефоном мені повідомили, що мій чоловік загинув", — пригадала жінка.
Анна розповіла: смерть Антона стала великою трагедією для родини.
"Пояснила синові, що наш тато — Герой. Але він не зміг урятувати себе — його вбила балістична ракета. Якою може бути реакція восьмирічної дитини, яка втратила найкращого і найулюбленішого татка? Сльози, біль, розпач", — додала дружина Антона Ярмоленка.
"Він огортав нас своєю любов’ю, немов теплою ковдрою"
Анна розповіла: її чоловік був життєрадісним, добрим, веселим, чуйним, розумним, розсудливим, глибоким. Дуже любив своїх рідних та друзів. Мав багато планів на життя й мріяв побудувати своє "місце сили" — затишний родинний будиночок біля лісу.
"Антоша був люблячим чоловіком та татком. Він любив нас усім своїм серцем. Робив для нас усе можливе та неможливе! А ми так само любимо його! Він огортав нас своєю любов’ю, немов теплою ковдрою, і оберігав від усього. Щирий і неймовірний. Завжди хотів більшого, кращого. Я обіцяла коханому берегти сина з його очима. Я буду дуже старатися знаходити сили жити далі... Жити без мого коханого Антоші. Заради нашого хлопчика з татовими очима", — сказала Анна Ярмоленко.
Що відомо про атаку на Дніпро в ніч проти 2 червня
Війська РФ у ніч проти 2 червня атакували Дніпро. Загинули 17 людей, з них двоє — діти 3 та 8 років. Пошкоджено 50 будинків, сім зруйновано фактично вщент. Також вибито понад 2,1 тисячі вікон та понівечено близько 30 машин. 93 квартири дніпрян підлягають відселенню.