Як аграріям Дніпропетровщини вирощувати хліб у нових кліматичних умовах: науково-практичний семінар провели в ОДА

18 березня в Дніпрі відбувся науково-практичний семінар. Під час заходу представники обласної влади, агробізнесу спільно із  науковцями та синоптиками обговорили стан озимих культур в області, вплив погодних умов на початок посівної та  технології вирощування сільгоспкультур у звязку зі змінами клімату.

"Тут має йти щира і відверта розмова про проблеми сьогодення в аграрному секторі. І згодом військова адміністрація  ініціюватиме звернення щодо обговорених проблем до профільних міністерств. За програмою "5-7-9" тільки за три місяці аграрії отримали близько 270 млн грн. кредитних коштів. Державна підтримка і надалі триватиме, але виникають поточні питання, які потребують відповіді і варті обговорення", - зазначив Юрій Яндульський, перший заступник голови Дніпропетровської ОДА, розпочинаючи науково - практичний семінар, присвячений особливостям весняних польових робіт на Дніпропетровщині.

За словами директора Інституту зернових культур НААН Владислава Черчеля, агровиробники переживають складні часи. З одного боку війна, з іншого - боротьба за продовольчу безпеку. Адже після тривалої посухи виник дефіцит вологи в грунті.

"Для ранніх ярих ще можна сподіватися на якийсь врожай, хоча б мінімальний, а для пізніх ярих - соняшника і кукурудзи -  дуже проблематична відсутність достатньої вологи. І ця тенденція розвивається. Аграрії змінють посівні площі культур, які не витримують засухи. І якщо в 2021 році область зібрала практично 5 млн. збіжжя, то в 2024-ому - 2, 7 млн. зерна. Який буде врожай цього року, важко сказати", - розповів Владислав Черчель.

Кандидат сільськогосподарських наук Микола Солодушка зауважив, що наразі стан посівів озимих зернових виглядає доволі непогано. Потенціал таких посівів може бути до 5  тонн з га.

"Але все залежить в процесі розвитку від погодніх умов. Саме погода в квітні впливає на урожайність і озимої пшениці, і інших озимих культур. Якщо будуть опади, то ми отримаємо бажаний результат. Якщо ні - то збиратимемо 30-40 ц з га" - наголосив науковець.

На думку Владислава Черчеля, всі культури повинні бути посіяні до травня місяця, інакше врожай не отримаємо.

"Цього сезону соняшник та кукурудзу треба сіяти раніше. Як тільки грунт прогріється до 10 градусів, а це можливо у період 10-15 квітня, можна сіяти пізні культури. Крім проса і сорго. Їм грунт сприятливий понад 15 градусів", - зауважив Владислав Черчель.

Директор Дніпропетровської обласної організації роботодавців АПК Віктор Карпенко виступив з характеристикою проблем агровиробництва за особливих умов. Він, зокрема, перерахував законодавчі новели і висловив сподівання, що вони допоможуть аграріям розвивати свій бізнес і в рослинництві, і в тваринництві.

"По -перше, почалися посівні роботи в полях, і обприскування пестицидами призводить до загибелі бджіл. Тому треба з пасічниками домовлятися і реєструватися, щоб не потруїти комах. Вони й так після такої зими хворіють. По - друге, це у зв'язку зі збільшенням площ під соняшником та кукурудзою фермери стикаються з проблемою фальсифікату насіння. По -третє, ми піднімали вже з Анатолієм Івановичем Гайворонським питання про дії правоохоронців під час посівної. Тільки виїхали з технікою на дорогу, представники поліції вже тут як тут. Допомагайте нам вирощувати, а не ставте в колеса перешкоди", - підкреслив Віктор Карпенко.

За його підрахунками, через довгострокову засуху та інші чинники собівартість пшениці буде 9500. А це впливатиме на ціну  борошна тощо. Причому, нині в області  пшениці 2 класу немає. Борошномельні підприємства констатують тільки 3 і 4 клас. Відтак, якість борошна різнитиметься.
Віктор Карпенко також акцентував увагу учасників семінару на питанні бронювання сільгоспвиробників. Людей забирають, і за кермо комбайна чи трактора немає кого посадити. А посівна не чекає два-три місяці, доки в міністерстві дійдуть згоди у встановленні законодавчих актів.

Також виступаючі торкалися технологічних питань вирощування сільгоспкультур, забезпечення ЗЗР, якісним посівним матеріалом, передпосівною оцінкою насіння, холодним пророщуванням, густотою сівби через відсутність достатньої вологи в грунті, запиленням культур, яке в 40-градусну спеку просто не відбувається, дотримки балансу добрив.

Василь Гринчак, начальник Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології, зазначив, що синоптики не можуть обнадіяти аграріїв на можливі опади у квітні. Бо справжній прогноз розрахований на 10 днів. Погоду на місяць можуть давати лише народні синоптики, яких на сьогодні чимало.

На семінарі також йшлося про охорону праці в сільському господарстві під час польових робіт та запобігання виникнення пожеж на сільгоспугіддях Дніпропетровщини.
Завершуючи науково-практичний семінар, Владислав Черчель висловив сподівання на зустріч  аграріїв з представниками органів влади у червні, коли на демонстраційному полігоні  Інституту зернових культур визріють понад 100 сортів селекції НААН.