Як навіки 19-річний Олександр Гарбуз із Губинихи став Героєм України

За матеріалами інтернет-видань 08.07.2026 32
Немає опису світлини.
   Солдат, який обороняв свою рідну землю, НЕ ПОВИНЕН гинути так, як загинув Сашко «Малой» – а сталося це не в бою, не під ворожим бомбуванням, а внаслідок чергового воєнного злочину путінської бандоармії, і його кати та вбивці повинні відповісти за скоєне…
   Ігор Царик, блогер, сторінка ФБ.
   Його звали Олександр Гарбуз, він народився 2 липня 2002 року у селищі міського типу Губиниха Новомосковського району Дніпропетровщини. У 2017 році закінчив 9 класів Губинихської загальноосвітньої школи №2, 2020-го – Перещепинський професійний ліцей за спеціальністю «Робітник фермерського господарства». За відгуками викладачів, Сашко був справді охочий до роботи на землі, одним із найкращих у вивченні сільськогосподарських техніки та обладнання, і загалом – вихованим, скромним, чемним хлопцем…
   Він щиро любив свою землю, але мирно її обробляти завадила ситуація у країні, що покликала Сашка до зброї. 20 листопада 2021 року він уклав контракт про проходження військової служби і став солдатом 93-ї Окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Пройшов курс підготовки у навчальному центрі, обійняв посаду оператора протитанкового ракетного комплексу протитанкового взводу механізованого батальйону.
   Боєць із позивним «Липа», який у боях під Харковом особисто неодноразово виводив на позицію «Малого», свідчив про знищення ним, на його очах, вітчизняним ПТРК «Корсар» – чотирьох одиниць ворожої бронетехніки. А командир взводу із позивним «Ілля» говорив, що загальний особистий бойовий рахунок Олександра Гарбуза сягає десятка бойових машин ворога.
   У ніч на 16 березня 2022-го холодноярівці почали невеличку операцію, що мала на меті захват ворожої позиції, звідки по українських воїнах стріляв танк. Уночі розвідгрупа подолала 12 кілометрів і наблизилася до лісопосадки, яку треба було перевірити. Виконати це завдання зголосилися Сашко і старший за віком боєць із позивним «Хакер». Хлопці на очах побратимів пройшли 300-метрову відстань і зникли у хащах, після чого зв’язок із ними було втрачено. За пів години очікування позаду почалися «прильоти» ворожої артилерії, розвідгрупа отримала наказ відступати. Проте «Липа» вирішив йти вперед – і за чітко видними на снігу слідами було виявлено сліди боротьби і шапку «Малого»…
   Згодом окупанти виставили відео з полоненими, і змусили Сашка зателефонувати батькам…
А 24 березня українські війська визволили село Гусарівку, виявивши там залишки близько 60 одиниць російської військової техніки й сліди численних воєнних злочинів, зокрема, руйнувань, пограбувань та вбивств. Наступного дня, за інформацією місцевих жителів, на одній із вулиць села було виявлено тіло українського військовослужбовця, вбитого пострілами у голову, причому на тілі були сліди тортур…
   За татуюваннями командир взводу упізнав «Малого»…
Тіло загиблого воїна додому супроводжував його двоюрідний брат, який також служив у Холодноярській бригаді…
   За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі солдату Гарбузу Олександру Руслановичу присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Вічна слава Героям!
Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Новини ОТГ