Якби санкції були сильнішими, ерефія давно б волала про «переговори», - Володимир Омелян
За матеріалами інтернет-видань
08.06.2025
98
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 07.06.2025 року.
Володимир Омелян, майор ЗСУ, ексміністр інфраструктури, сторінка ФБ.
1. російський нафтовий гігант «Сургутнафтогаз» несе фінансові втрати та приховує ключові показники.
- Один із найбільш закритих російських нафтових гігантів — «Сургутнафтогаз» — зафіксував катастрофічний фінансовий результат за I квартал 2025 року, звітувавши про чистий збиток у розмірі 439,7 млрд рублів, у той час як за аналогічний період 2024 року компанія ще мала прибуток у 268,5 млрд руб.
- Результати за весь 2024 рік також свідчать про погіршення ситуації: чистий прибуток скоротився на 30% і склав 923,3 млрд рублів. Прибуток до сплати податків упав з 1,6 трлн до 1,37 трлн рублів.
- Попри глибокий спад, компанія продовжує приховувати більшість фінансових показників, у тому числі дані про валютні активи, що вже два роки залишаються недоступними для аналізу.
- Це унеможливлює повну оцінку її ліквідності та фінансової стійкості. За даними самої компанії, видобуток нафти у 2024 році скоротилася на 4,8% до 53,7 млн тонн, а переробка впала на 1,1% — до 17,5 млн тонн. Видобуток газу залишився на рівні 6,2 млрд кубометрів.
- Падіння ключових показників «Сургутнафтогазу» — ще один сигнал структурної слабкості російської нафтогазової галузі, що діє в умовах санкційної ізоляції, технологічного відставання та зниження попиту на сировину рф на світових ринках.
2. росія втратила частину ядерного авіаційного парку — замінити знищені бомбардувальники буде вкрай складно.
- Після масованих ударів українських БПЛА по стратегічних авіабазах у Сибіру та Заполяр’ї, росія втратила щонайменше десять літаків дальньої дії, включно з носіями крилатих ракет. За оцінками західних військових аналітиків, відновлення втраченого авіапарку може розтягнутися на роки, а сама атака завдала болісного удару по ядерному символізму, на який регулярно спиралася москва.
- Йдеться про бомбардувальники Ту-95МС ("Bear-H") та Ту-22М3 ("Backfire"), які активно використовувалися для обстрілів української енергетичної інфраструктури та міст крилатими ракетами. Частина цих літаків також виконувала демонстративні польоти над Арктикою, Тихим океаном та Атлантикою, маючи на меті психологічне стримування НАТО.
- За оцінками аналітиків RUSI та IISS, удари безпілотників, здійснені в межах української спецоперації «Павутина», вивели з ладу понад 10% флоту літаків Bear-H і Backfire. Зокрема, десятки безпілотників були завчасно закладені поблизу аеродромів та активовані дистанційно, чим уникнули виявлення російськими ППО.
- За словами експерта RUSI Джастіна Бронка, удари вдарили по ключових компонентах стратегічного авіаційного компонента рф, який і без того працював на межі можливостей. рф не має ані достатнього технічного ресурсу, ані виробничих потужностей, щоби швидко відновити втрати.
Виробництво нових бомбардувальників майже нереальне.
- Обидва типи втрачених літаків — проєкти радянського періоду. Нових зразків цих платформ не виготовляли вже десятки років, а потенційно доступні корпуси у росії або вичерпані, або технологічно непридатні.
- Спроби рф створити нові платформи стикаються з системними труднощами:
- ПАК ДА, проєкт бомбардувальника нового покоління, не зможе вийти на випробування раніше 2026 року, а серійне виробництво заплановане не раніше 2027-го. Це вже понад 10 років від моменту підписання контракту (2013 р.).
- Виробництво Ту-160М ("Блекджек") відбувається надзвичайно повільно: за словами російських джерел — не більше ніж 4 літаки на рік.
- Санкції суттєво обмежили доступ рф до мікроелектроніки, критичної для сучасної авіоніки. Попри спроби знайти обхідні шляхи, заміна імпорту компонентів часто має нижчу якість та призводить до технічних відмов.
- Удар БПЛА по стратегічних авіабазах рф є не лише прикладом вражаючої ефективності української воєнної розвідки, а й символічною поразкою москви, яка регулярно апелює до "ядерної тріади" як до інструменту геополітичного тиску.
- Україна успішно демонтує російську воєнну спадщину радянських часів, зокрема — символи далекої проекції сили, що не мають сучасного відтворення в оборонно-промисловому комплексі рф.
- У стратегічній перспективі це означає ослаблення не лише військового потенціалу, а й здатності москви тиснути на Захід за допомогою демонстрацій сили.
3. Санкції проти «тіньового флоту» рф вдарили по Балтійських портах Ленобласті.
- Морська торгівля росії через Балтійський регіон зазнала відчутного скорочення: з січня по травень 2025 року обсяг перевалки нафтопродуктів через російські порти Балтійського басейну скоротився на 6,1%, до 13,6 млн тонн, порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
- Експорт сирої нафти через Балтику впав ще суттєвіше — на 14,6%, до 23,3 млн тонн.
- Перевалка скрапленого газу також просіла — на 31,1%, попри доволі стійкі показники у 2024 році.
Причини падіння
- 1. Санкції проти «тіньового флоту» (shadow fleet), який рф використовує для обходу обмежень, поступово скорочують доступ до міжнародного морського страхування, техобслуговування та портової інфраструктури за межами рф.
- 2. Зростання ризиків для судновласників, які мають справу з підсанкційними вантажами, зокрема через страх втратити доступ до західних фінансових систем або бути арештованими в іноземних портах.
- 3. Локальні інфраструктурні проблеми в портах Ленінградської області: перевантаження, брак потужностей для перевалки СПГ, проблеми з логістикою через зміну маршрутів.
- Балтійські порти — єдине вікно рф у Європу після згортання співпраці з портами ЄС. Падіння обсягів саме тут — маркер зниження ефективності логістичної адаптації росії до санкцій.
4. Понад 80% нових очисних споруд у росії не працюють належним чином.
- Із 126 очисних споруд, збудованих у росії останніми роками, лише 20 відповідають екологічним нормативам. Решта об'єктів — неефективні або повністю нефункціональні.
- Порушення зафіксовано на об’єктах, зведених у рамках програм на річці Волга та в районі озера Байкал.
- Це підтверджує загальну тенденцію до технічної деградації інфраструктури: значна частина очисних споруд по країні залишається зношеною, незважаючи на офіційні заяви про модернізацію.
5. Трамп намагається «пом’якшити» санкції проти росії.
- Адміністрація Дональда Трампа вживає спроби зірвати ухвалення жорсткого санкційного пакету проти росії, що був розроблений у Сенаті США у відповідь на продовження агресії кремля проти України.
- За інформацією видання, представники Трампа приватно тиснуть на сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема, вимагаючи послабити формулювання законопроєкту, зокрема змінити ключове слово “повинен” на «може» — щоб надати президентові можливість самостійно вирішувати, кого карати санкціями, а кого — ні.
- Такі поправки, за словами джерел, фактично знищують зобов’язуючий характер обмежень, роблячи закон «беззубим».
- Білий дім Трампа, за словами WSJ, виступає за “налагодження діалогу” з москвою, а не за посилення тиску, навіть попри повномасштабну війну, яку росія веде проти України.
- У Конгресі такі кроки викликають стурбованість: Трамп демонструє політичну готовність до умиротворення кремля, що може розглядатися як пряме підігрування російським інтересам.
- У нинішній редакції законопроєкт передбачає нові обмеження проти російського фінансового сектору, енергетики та військово-промислового комплексу.
- Проте Грем поки публічно не підтримав пропозиції Білого дому щодо подальшого пом'якшення тексту. Підтримка України залишається одним із небагатьох питань, щодо якого більшість республіканців і демократів у Конгресі єдині.
- Попри спроби послаблення, демократи й частина республіканців у Конгресі наполягають на збереженні жорсткого підходу до держав, що підтримують російську економіку та військову машину — через купівлю нафти, газу, урану та інших критичних ресурсів.
- Прагнення Трампа послабити санкції проти рф у розпал війни може свідчити про зсув зовнішньополітичного курсу США в бік толерантності до російської агресії, що напряму загрожує безпеці Європи й інтересам України.
6. Трамп уникає тиску на Китай через підтримку росії.
- Адміністрація Дональда Трампа свідомо уникає конфронтації з Китаєм, який продовжує постачати компоненти для російської військової промисловості, зосереджуючи увагу на торговельно-економічних аспектах двосторонніх відносин.
- Питання війни росії проти України цілеспрямовано відсунуте Вашингтоном на другий план, аби не зіпсувати діалог із Пекіном щодо мита, експорту технологій та доступу до критично важливих ресурсів.
- Після розмови із Сі Цзіньпіном Трамп публічно заявив, що "росія та Україна не обговорювались".
- Це викликає занепокоєння серед союзників США, адже Китай фактично виконує роль тилового постачальника для російського ВПК, поставляючи компоненти, мікроелектроніку та обладнання, попри західні санкції. За словами одного з європейських посадовців,
- Трамп не бажає відкрито критикувати Китай, поки веде паралельні переговори з путіним про нібито «завершення конфлікту». Водночас інші співрозмовники зазначають, що така позиція може змінитись — залежно від політичної кон’юнктури.
- Ігнорування теми України у відносинах з Пекіном може послабити єдиний фронт Заходу проти російської агресії, та дати Китаю сигнал про безкарність.
- Відмова адміністрації Трампа тиснути на Пекін через військову співпрацю з росією сигналізує про відступ США від принципової зовнішньої політики.
- Це створює серйозні ризики для безпеки України та здатності Заходу стримувати нові хвилі ескалації.
7. Турецький бізнес лишається в росії та активізує співпрацю на тлі західних санкцій.
- Попри санкційний тиск Заходу, турецький бізнес масово не залишив російський ринок. Як свідчить огляд адвокатського бюро NSP, більшість турецьких компаній продовжують працювати в росії, частина — навіть активізувала свою діяльність, а також з’явилися нові учасники ринку.
- До найбільших турецьких інвесторів у рф входять Ant Yapi, Hayat Holding, Koc Holding, Sisecam Group. Основні галузі їхньої присутності — будівництво, виробництво побутової техніки, паперово-технічної продукції, автокомпонентів та склотари.
- За даними NSV Consulting, головним чинником стало небажання Анкари приєднуватися до санкційної політики ЄС і США, а також відсутність Туреччини у списку «недружніх» до рф країн.
- Додатковим сигналом поглиблення торговельних зв’язків стало значне зростання імпорту деревини з росії до Туреччини у квітні 2025 року. За даними турецької статистичної служби, обсяг закупівель зріс на 33%, а паперової продукції — на 13%, що стало найвищим показником за останні майже два роки.
- Найбільше Туреччина імпортує оброблену деревину, клеєну фанеру, профільовані бруси, дошки й інші пиломатеріали.
- росія вийшла на перше місце серед постачальників деревини на турецький ринок.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ