Які політики чи громадські діячі відіграли важливу роль в обороні країни?

Олексій Гарань Професор НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи"

Серед чинників Опору Зеленський на 4 місці, а серед персоналій – на першому

Оригінал: NV

   До Днів пам'яті та перемоги Фонд "Демократичні ініціативи" оприлюднив дані опитування "Символи, події та особистості, які формують національну память про війну з росією".

   Ми запитали, зокрема, а хто ж зробив найбільший внесок у відбиття російської навали в перші місяці війни? З великим відривом в лідерах – Сили оборони України (78%), український народ (62%) та волонтери (46%). Лише на четвертому місці (може, й несправедливо) опинилася центральна влада (президент, уряд) – 24%, одразу за нею - партизани (18%), ще нижче – влада місцева (13%). Цікаво, що партизани обійшли центральну владу на Сході, тобто там де партизанський рух в силу суто географічних причин виявився на вістрі Опору!

   Бійці тероборони Василькова, Київщина, березень 2022 р.
   Віддаючи належне Зеленському і діям влади, яка не розсипалася, а сконцентрувалася, наголосимо, що результати опитування відбивають реалії: головний герой – народ, оті прості дядьки й тітки (про яких якось зневажливо висловився Арестович, про якого йдеться далі). Мені часто доводиться пояснювати західним журналістам: український народ взявся за зброю не тому, що має такого сміливого лідера. А наш лідер поводиться так, бо має за собою підтримку українського народу. І з наївного популіста, пацифіста зразка 2019 р., який взимку 2021/22 безпідставно звинувачував Захід в нагнітанні інформаційної напруги, він тепер перетворився на державника і, дай Боже, щоб ним лишився.

   А от, відповідаючи на відкрите запитання "Які політики чи громадські діячі відіграли важливу роль в обороні країни?", 65% респондентів заслужено згадали президента України, 47% – Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

    Далеко позаду, але дивовижно високо ідуть такі особи як Михайло Подоляк чи сумнозвісний Арестович. Коментатори – так. Внесок в оборону? Ну хіба що в інформаційну. А у випадку Арестовича – ну дуже сумнівно.

   Ще одне питання: визначити найбільш фахових та об'єктивних осіб, які висвітлюють перебіг війни.

   Подоляк з Арестовичем вийшли на 2−3 місце одразу після Зеленського! Справжні військові експерти (а не політики чи журналісти) опинилися в кінці списку. Отож телекартинка або сенсаційні, скандальні пости в соцмережах продовжують визначати прихильне ставлення громадян. Хтось, хто звик маніпулювати громадською думкою, може бути задоволений.
 

   Буквально днями мені довелося рецензувати книгу 25-го радника президента США з національної безпеки генерала Макмастер – "Поля битв. Боротьба за захист вільного світу". Говорячи про слабкість в опорі агресивним силам, Макмастер нагадує, що: "Новинні програми кабельних мереж виявили, що можуть заощадити гроші та максимізувати прибуток, замінивши іноземних кореспондентів експертами, яким платять за сидіння за столами та діалоги (чи монологи) в студії – головним чином про інтриги Білого дому, партійну політику або популярну культуру".

   Чекайте, про яку країну з говорунами-"експертами" йдеться? Чи не ми перші випробували сумнівне "ноу-хау"?

   Але це лише говорить про завдання, які продовжують стоять перед експертним середовищем і громадянським суспільством і особливо перед медіа, які і мають надавати слово експертам.