З агресором ні про що не можна домовитися, він тямить лише мову сили
За матеріалами інтернет-видань
22.09.2026
92
Бий, біжи, замри: як Європа реагує на російську загрозу. Після так званих «думських виборів» гібридна війна рф проти європейських країн може перейти на новий рівень. Річ у тім, що результати голосування, за задумом кремля, є демонстрацією «суспільної» підтримки курсу на військову ескалацію в усіх формах. Представники європейських спецслужб розглядають різні сценарії подальшої поведінки агресора.
Юрій Федоренко, командир 429-ї Окремої бригади безпілотних систем «АХІЛЛЕС», депутат КМР, радник оборонного комітету ВРУ, сторінка ФБ.
Зокрема, голова Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Куделка в інтерв’ю британському виданню The Guardian не виключає, що росія може вдатися до «обмеженого» вторгнення до країн НАТО упродовж найближчих місяців. З одного боку, поки що ознак неминучого нападу немає. З іншого – щоб ці «ознаки» з’явилися, багато часу й не потрібно.
Представники як Чехії, так і країн Балтії дуже серйозно ставляться до можливих загроз. Але Європа далеко не одностайна. Принципово іншу позицію займає політичне керівництво Словаччини.
Минулого тижня прем’єр-міністр цієї країни Роберт Фіцо заявив, що не хоче, щоб Словаччина була втягнута у військовий конфлікт через застосування 5-ї статті НАТО та участь у захисті союзників у разі нападу. «Я не бажаю, щоб Словаччина була частиною якогось військового конфлікту через якусь 5 статтю», – заявив він, чим викликав обурення в низці європейських столиць.
Подібні заяви повністю відповідають очікуванням путіна, який ще минулого року ставив перед своїми «дипломатами» та спецслужбістами задачу: дестабілізувати Європу та послабити НАТО зсередини. Важко навіть уявити, які астрономічні суми кремль вкладає в реалізацію цих планів.
Проте, заради справедливості, варто визнати, що позицію Роберта Фіцо не поділяють не тільки очільники інших держав, а й значна частина суспільства всередині Словаччини, яка понад 20 років перебувала під радянською, а фактично – російською окупацією.
Складається враження, що європейські держави перед обличчям спільної загрози реагують за принципом «бий, біжи, замри»: хтось готується чинити опір, хтось намагається капітулювати ще до початку реального зіткнення, а хтось займає вичікувальну позицію. Ці процеси, до речі, відбуваються не лише на рівні держав, а й усередині суспільств.
На жаль, на європейському континенті спостерігається сплеск проросійських рухів. З одного боку, це наслідок «інвестицій кремля», втім, у деяких випадках це явище можна інтерпретувати як прояв реакції «біжи». Цілком можливо, що певні категорії європейських обивателів щиро вважають, що з агресором можна домовитися.
Насправді – не можна. Наш ворог розуміє лише мову сили. Більшість європейських політиків це усвідомлюють. Рівень мілітаризації західних країн зростає щодня: тестуються нові технології, розробляються нові стратегії та концепції оборони, в яких Україні відводиться важливе місце. Сьогодні ми – основний щит Європи.
Українці вправі розраховувати не просто на «стабільну» підтримку міжнародних партнерів, а на максимальне її збільшення. Разом ми зломимо хребет російським варварам і захистимо європейську цивілізацію. Сьогодні час не «бігти» і не «завмирати», а об’єднувати зусилля і продовжувати бити ворога. Історичний процес на нашому боці, добро і правда – на нашому боці. Слава Україні!
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ