Ми програємо без допомоги Заходу

Василь Зима

18 листопада, 2023 субота

До середини січня наступного року допомога Україні не буде проголосована в конгресі США

Байден підписав тимчасовий бюджет без грошей для нашої держави. Це не лише "добові" для підтримки штанів, це зброя.

Президент Зеленський врешті виринув з віртуального світу в реальний і заявив, що без цих грошей ми не випливемо. Бо буде або на армію або на соціалку.

Це наслідки. Півторарічної незламної дипломатії та безпрецедентного тотального  розкрадання. Як там пан президент казав Бену Воллесу: "Вам що, кожного ранку дякувати?". Вже можна не дякувати. Бо допомоги не помічаєш, коли вона тече потоком просто так. Неконтрольовано. А от коли її нема, вже б і подякував, так ніхто не дає і не слухає.

Звісно, колективно Захід не дасть Україні впасти. Але доведеться рішуче наводити лад у себе. Може, бізнес не пресувати і не переслідувати інвесторів. Може, з опозицією радитися і створити таки Уряд єдності. Може, гуманітарку не красти вагонами. Може, місцеве самоврядування силоміць, але законим шляхом "відучати" безбожно розкрадати бюджетні кошти!

Може… ціни зростатимуть, економіка слабшатиме, нестачу зброї перекриють тілами та кровʼю… І тут нема кого звинуватити: якщо ти сконцентрував усе у своїх руках, то запитуй лише з себе самого. Люди, які не мислять стратегічно, рано чи пізно опиняються в кризовій ситуації. Бо люди, які грали в КВК, а не в шахи, думають, що перемога — це просто розсмішити до смерті. Але в житті воно не працює. В житті програють пішаки та королі. Нехай навіть королі й програють останніми. Пішаки поки ще є… щоб захистити короля. Але їх ставатиме дедалі менше...

P.S. Так, і для "дітей природи" вкотре нагадаю: війну на виснаження за рівних умов без потужної Західної підтримки грішми та технікою ми програємо. Це шлях в нікуди. Мобілізаційний ресурс України зараз - 2 мільйони. Мобілізаційний ресурс Росії - 9. Я кажу не про дітей-партизан і бабусь в окопах, я кажу про реальних людей, які можуть воювати.

І так, війни виграють економіки. Думати, що  "всьо будєт харашо" - це зручна ничка від реальності, але недієва і тимчасова. Вже думали, що все буде "харашо", попри те, що путін формував армії для вторгнення ще з 2019-ого року. Не проканало. Не проканає і зараз. Але замість чітких дій і зрозумілих кроків ми знову чуємо про "Майдан-3" (може, ще не забули про "держпереворот 1 грудня 2021-го року, який так і не відбувся. Тоді Баканов всєх пабіділ), і про те, що Єдиний марафон імені Єрмака — то незламна незламність і краще бути не може. В історії все закономірно. І історії байдуже, що ви самі про себе думаєте: вона залишає здорові та сильні суспільства жити далі й будувати майбутнє, а хворі виносить за дужки.

Про автора. Василь Зима, журналіст Еспресо

Наша редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами інших інформаційних агенств.