Захід досі не вирішив, що робити з рф, - Володимир Огризко

   Своїми думками щодо проблеми виділення допомоги для України з боку Заходу в ексклюзивному інтерв’ю для OBOZ.UA поділився ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.

– Зважаючи на події недавніх днів, а саме жахливі обстріли росією українських міст, особливо Полтави та Львова, актуальним для нас є захист повітряного простору країни. Перше – це системи ППО. Ще у липні на саміті НАТО Україні пообіцяли незабаром надати щонайменше 5 ЗРК Patriot та їх аналогів, а також десятки засобів меншого радіусу дії. Однак, на сьогодні більшість з обіцяного все ще "в дорозі". Другий фактор, який би допоміг захистити українців від варварських обстрілів – можливість збивати ракети над Україною силами партнерів. Ще у лютому цього року президент Польщі Анджей Дуда запропонував лідерам НАТО обговорити це питання, заявивши, що його країна готова це робити.

    Україна вже й на Радбезі ООН закликала партнерів допомогти збивати російські ракети, але результат нульовий. Також ми чекаємо на позитивне рішення щодо використання далекобійної західної зброї по території рф, щоб мати можливість реально відповідати агресору за його військові злочини. Але днями у Білому домі повідомили, що "США не мають наміру дозволяти ЗСУ використовувати американську зброю для дальніх ударів углиб рф і не ведуть процес перегляду цієї політики". В чому все ще проблема по цих напрямках?

 – Ці три чинники начебто різні, але вони все одно об'єднуються однією загальною темою, яка для мене звучить дуже просто - Захід поки що для себе не вирішив, що ж він планує робити з росією або з пост-росією. І в залежності від цього він діє. Якби уявимо собі, що Захід ухвалив рішення про те, що росію треба перемогти. Тоді для будь-якого західного політика зрозуміло, якщо є відповідне політичне рішення, то далі готуються практичні кроки, щоб його виконати. Збираються відповідні спеціалісти, сідають, обговорюють все доволі швидко, тим більше, щоб все і так зрозуміло, і відповідним чином діють.

   Оскільки ми бачимо, і ви про це правильно говорите, що нам тільки щось розповідають та обіцяють впродовж багатьох місяців, але рішення не ухвалюють. Я з цього роблю простий висновок, що на Заході досі для себе не вирішили і не мають відповіді на це ключове питання, що робити з росією. Одні кажуть, щоб Україна не програла, інші - щоб росія не перемогла, треті кажуть, що треба заморожувати на тому етапі, на якому ми зараз всі знаходимося, а четверті пропонують Україні здаватися. Тобто, скільки так званих експертів, стільки і пропозицій, але рішення політичного на найвищому рівні немає. От ми заручники того, що рішучість у Заходу десь пропала, її немає. Через ядерний шантаж з боку росії він боїться приймати рішення. Тому ми опинилися в основному в полоні обіцянок, розмов, але, на превеликий жаль, непрактичних дій.

– На жаль, плану перемоги немає ні у Заходу, ні у нас. Президент України начебто десь через деякий час презентує американській стороні план, який начебто підготовлений його Офісом. Бо, дивіться, нам вже ж і республіканці прямо натякали, коли була оця піврічна затримка з наданням допомоги, а де ваш план? Так от, можливо, нарешті ми перейдемо від плану миру, тобто плану про правильні, але загальні слова без конкретики, до плану перемоги. Який передбачатиме, я сподіваюся на це, конкретні кроки, як з нашого, так і з західного боку, для того, щоб цю перемогу отримати. Я вам скажу чесно, що і громадськість працює над цим планом, є певні напрацювання, можливо, вони так само допоможуть нашій владі подумати над конкретними речами, які можна буде презентувати американській адміністрації.

– Уряд ФРН планує обмежити фінансову підтримку України цього року, а потім скоротити її вдвічі у 2025 році - до 4 мільярдів євро. Як зазначають у Німеччині, Україні доведеться більше покладатися на кошти з "європейських джерел", а також на очікувані доходи від заморожених російських активів. Міноборони ФРН вже попередило про загрозу зриву постачання зброї Україні через таке рішення. При цьому для Німеччини ця сума незначна, щось близько 0,2 відсотка ВВП країни і навряд впливає на бюджет. На ваш погляд, які насправді причини такого розвитку подій і чи не вплине це на інших наших партнерів, адже Німеччина провідна країна ЄС, на яку багато хто орієнтується.

Ті гроші, які заплановані на цей рік, вони безумовно будуть витрачені на фінансування України. Тут загрози насправді немає ніякої. Що стосується наступного року, тут мені здається, німецький уряд діє доволі хитро, заявляючи, що він зменшить на 4 мільярди євро допомогу, не кажучи про те, що ці самі 4 мільярди підуть в загальний європейський фонд, який фінансує потреби України.

–Тобто ви не вбачаєте загрози та негативних наслідків для України від внутрішньополітичних змін в Німеччині та й в інших країнах ЄС, де перемогли чи більш за все переможуть партії, які активно виступають за припинення допомоги Україні та часто поширюють проросійські наративи щодо війни?

– Дійсно, праворадикальні та ліворадикальні партії в певних країнах Європи таки просуваються, так би мовити, вперед. Так, це погана тенденція, яка змушує багатьох в Брюсселі та у європейських столицях трішки напружуватися. В той же час, на мій погляд, ці радикали навряд отримають реальну владу у ті й же Німеччині чи Австрії. Тому не треба робити трагічні висновки. Так, тенденції неприємні, які говорять про те, що європейським демократичним країнам треба думати над тими питаннями, на яких спекулюють ці політичні сили. Але це не є безпосередньою загрозою тому курсу, який ці країни вибрали. Тому поки бити тривогу не треба.

– Стосовно Угорщини, це справді "троянський кінь" москви у середині ЄС, який абсолютно нахабно використовується нею на всі сто відсотків. Але ж, знову таки, давайте подивимося на це з іншого боку. Це означає, що в Брюсселі нарешті починають розуміти, що так далі вже бути не може. Перед початком головування Угорщини в ЄС лунали голоси про те, що варто її позбавити права голосу та взагалі відсторонити її від головування в Європейському Союзі. Але вирішили, що, мабуть, це вже буде надто серйозний політичний крок з незрозумілими наслідками, тому поки відклали його.

   Треба в Європейському Союзі, в Брюсселі, нарешті думати над тим, як карати "засланих козачків", які працюють проти єдності ЄС. Чи це вдасться зараз зробити новому складу Європейської комісії, побачимо. Але з того, що я чую від представників союзу, то терпець там вже починає закінчуватися. Тому Угорщині треба готуватися.

– На жаль, на сьогодні все ще існує затримка з вирішення одного з найголовніших питань – фінансування України за рахунок заморожених коштів РФ. На саміті G7, в червні, було схвалено план, а саме було вирішено виділити Україні кредит на 50 мільярдів доларів, який погашатимуть за рахунок відсотків із заморожених російських активів. Згідно з угодою ці кошти мають надійти до кінця року. Однак реалізація плану загальмувалась через те, що ЄС не спромігся до сьогодні прийняті відповідні законодавчі норми та вирішити проблему вето з боку Угорщини.

   В той же час треба констатувати, незважаючи на політичне рішення під час саміту G7 ще в червні, проблеми у цьому напрямку все ще існують. Європейська бюрократія дуже повільна та неповоротка. Це все ті речі, які ми з вами знаємо і констатуємо. Лишається тільки сподіватися на те, що все ж таки рішення буде прийнято, і цей кредит, про який говорять, на 50 мільярдів, буде надано. Мені здається, що справа насправді рухається, але, на превеликий жаль, як завжди, дуже повільно.